Політико-психологічні характеристики еліт. Класифікація еліт.
Процессы политической социализации и политического участия выдвигают не только отдельных лидеров. В совокупности, они формируют целый слой политически активных людей, который со временем, так или иначе, становится лидирующим (правящим, руководящим) для данного общества. Такой слой обычно именуется элитой или «правящим», «руководящим», «рулящим классом» (от английского «ruling class»).
Понятие «правящий класс» впервые было введено югославским исследователем М. Джиласом для обозначения бюрократической номенклатуры советского общества сталинского образца. Понятие «элита» происходит от латинского eligere и французского elite, что означает лучшее, отборное, избранное. Начиная с XVII века, это понятие употребляется для обозначения товаров наивысшего качества. С XIX века применяется к высшим социальным группам в системе социальной иерархии. В социально-политических науках термин получил распространение в XX веке.
Политическая элита — это те самые «гладиаторы», о которых Л.В. Милбрайт писал: «...Это люди, особенно хорошо подготовленные для того, чтобы управлять окружающими. Они чувствуют свою компетентность, знают себя и доверяют своим знаниям и способностям, их «я» достаточно сильно, чтобы выдерживать удары, они не отягощены грузом сомнений и внутренних конфликтов, умеют контролировать свои импульсы, они сообразительны, общительны, склонны проявлять свою индивидуальность, ответственны. Хотя у них может появиться желание доминировать над другими и манипулировать ими, но такие склонности не проявляются у них сильнее, чем у людей, выступающих в других ролях. Гладиаторы способны добиться славы в политической борьбе и достаточно уверены в себе, чтобы выдерживать хитросплетения партийной политики. Политическая жизнь далеко не гостеприимное место для индивидов, неуверенных в себе, робких и замкнутых, для людей, не обладающих сильной верой в свои возможности успешно справляться с собственным окружением».
Элита — образование, операционально не фиксируемое. Это, в значительной мере, виртуальная группа. Тем не менее, по косвенным проявлениям элиты подразделяются на консолидированные и неконсолидированные, ответственные и безответственные, эгоистичные и неэгоистичные. Политическая психология элит, в значительной мере, определяет политическую психологию всего общества, однако, безусловно, не подменяет ее полностью. Всякий политический строй пытается формировать собственную элиту, необходимую ему для более эффективного осуществления власти. Однако подчеркнем: политическая элита не является ситуационным образованием. Это совокупное порождение всех рассмотренных выше процессов политической социализации и политического участия.
Типология политической элиты | |
Способ отбора (рекрутирования) элиты |
|
Род деятельности |
|
Место в политической системе |
|
Характер внутриэлитных отношений |
а) идеологически объединенная; б) консенсусно объединенная;
грации) |
Степень представительности |
|
- 1. «Государ» н. Макіавеллі і індивідуальна політична свідомість.
- Власть: виды, режим. Власть как политический феномен.
- Індивід і масова поведінка.
- Історія і динаміка розвитку політичної психології.
- Колективне несвідоме в політиці.
- Колективне несвідоме і масова поведінка.
- Легітимність влади. Види легітимності.
- Лідер і група.
- Масова, групова і індивідуальна політична свідомість.
- Масові настрої в політиці. Массовые политические настроения
- Маси і масова свідомість.
- Методи політико-психологічних досліджень.
- Методи психологічного втручання в політику.
- Переговоры
- Коалиции
- Политические группировки и их взаимодействие
- Загальні типології і типи лідерства.
- Основні види і психологічні характеристики мас.
- Основні види масової агресії. Механізми дії на агресивний натовп. Массовая агрессия
- Основні об'єкти, принципи і проблеми політичної психології.
- Основні політико-психологічні типології лідерства.(14)
- Основні поняття і категорії політичної психології.
- Основні проблеми політичної психології.(17)
- Основні типи політичної культури.
- Основні функції політичного лідера.(8)
- Політика і несвідоме.
- Політика як особливий вид діяльності людей.
- Політико-психологічні характеристики еліт. Класифікація еліт.
- Способ отбора
- Род деятельности
- Место в политической системе
- Характер внутриэлитных отношений
- Степень представительности
- Політична культура. Зміст і історія поняття.(21)
- Політична психологія великих груп. Структура групової ідеології: цінності, норми і зразки поведінки.
- Політична психологія як міждисциплінарна наука.
- Політична соціалізація особистості. Особливості політичної соціалізації в суспільствах різного типу.
- 2.2. Характеристика политической социализации.
- Політичні ідеали, символи і міфи.
- Політичні установки і стереотипи. Витоки і зміст понять.
- Політична самосвідомість, його суб'єкти.
- Політична свідомість і політичне самовизначення.(32)
- Політична свідомість і самосвідомість.(32,35)
- Політична свідомість. Типології політичної свідомості.
- Політична участь: позиція громадянина.
- Предмет, завдання, методи і функції політичної психології.
- Прояви феномена агресії в політиці.
- Псевдоагрессия
- Непреднамеренная агрессия
- Игровая агрессия
- Агрессия как самоутверждение
- Оборонительная агрессия Различие между человеком и животным
- О причинах войн
- Условия снижения оборонительной агрессии
- Злокачественная агрессия: жестокость и деструктивность Кажущаяся деструктивность
- Спонтанные формы
- Исторический обзор
- Деструктивность отмщения
- Психоаналіз з. Фрейда і політична психологія початку XX століття
- [Править] История
- [Править] Основные понятия и идеи психоанализа [править] Важнейшие направления психоанализа
- [Править] Техники (и этапы анализа)
- [Править] Топографическая модель психического аппарата
- Психологічна сутність чуток і пліток в політичній реальності.
- Психологічна характеристика політичної маніпуляції.
- Психологічні особливості pr-дії політичних лідерів на електорат.
- Психологічні прийоми політичної дії.
- Психологічні чинники делегітимізації влади.
- Психологічні характеристики політичного насильства і тероризму.
- Психологія масових політичних настроїв.
- Психологія політичних конфліктів, криз і шляхи їх подолання.
- Психологія стихійних форм поведінки в політиці.
- Роль і місце великих національно-етнічних груп в політиці.
- Роль і місце великих соціальних груп в політиці.
- Сучасні підходи до феномена лідерства.
- Соціально-групова психологія і ідеологія.
- Соціально-групова свідомість. Розвиток групової свідомості.(11)
- Соціально-політичні і політико-психологічні характеристики влади.
- Стилі лідерства і психологічний клімат.
- Стихійні масові явища в політиці.
- Структура і функції влади.
- Сутність політичного конфлікту.
- Сутність політичної кризи.
- Типи і типологія малих груп в політиці.
- Рівні розвитку великих груп.
- Етапи формування малих груп в політиці.