Юридична психологія

Юридична психологія – науково–практична дисципліна, яка досліджує психологічні закономірності системи "людина – суспільство – право", розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Вивчення юридичної психології дозволяє удосконалити діяльність правознавця, допомагає йому будувати та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено розуміти мотиви їх вчинків і поведінки, пізнавати об'єктивну дійсність, вірно оцінювати її та використовувати результати в практичній діяльності.

У результаті вивчення юридичної психології студенти повинні:

знати:

• її теоретико–методологічні засади та принципи;

• категорійно–понятійний апарат науки, його специфіку та закономірності функціонування в сфері суспільно–правових відносин та правової поведінки;

• психологічні особливості особи злочинця та злочинних груп; закономірності індивідуально– i соціально–психологічних явищ у правоохоронній і правозастосовній діяльності;

• предмет, завдання та основні проблеми правової та кримінальної психології, психології процесуальної та непроцесуальної діяльності, психології юридичної праці, пенітенціарної психології.

уміти:

• складати психологічний портрет правопорушників (злочинців) з різною антисуспiльною спрямованістю особистості; оцінювати належність особи до кримінального середовища; діагностувати поведінку особи, яка знаходиться у небезпечному стані; виявляти агресивні стани i наміри людини чи групи, впливати на них;

• здійснювати соціально–психологічний аналіз злочинної групи, визначати статус окремих учасників;

• аналізувати чинники та динаміку розвитку натовпу; враховувати психологічні аспекти при розробці системи профілактичних заходів;

• аналізувати психологічний стан об'єкта професійного впливу, обирати адекватні особистості та ситуації методи i прийоми;

• аналізувати особливості виникнення i перебігу екстремальних ситуацій в правоохоронній діяльності; підтримувати i ефективно використовувати стан готовності до професійних дій у психологічно напружених умовах;

• аналізувати практичні ситуації правоохоронної діяльності, визначати їх психологічні чинники;

• визначати психологічні особливості слідчих дій, необхідність призначення судово–психологічної експертизи та формулювати запитання до психолога–експерта та ін.