Основні терміни дисципліни

Афект – короткочасне сильне душевне хвилювання, яке супроводжується не тільки емоціональною реакцією, а й збудженням всієї психічної діяльності.

Безпорадний стан – неможливість потерпілого в силу фізичного чи психічного дефекту розуміти характер дій, що вчиняються з ним, керувати своїми вчинками чи чинити опір.

Висновок психологічної експертизи – процесуальний документ, в якому викладаються висновки експерта–психолога (експертів), який проводив психологічну експертизу, вказуються обґрунтування, умови її проведення і описується процес експертного дослідження.

Віктимна поведінка – провокаційна поведінка потенційної жертви насильства, при якій особа певним чином сприяє скоєнню злочину, свідомо чи несвідомо створює об'єктивні та суб'єктивні умови для криміналізації, зневажаючи запобіжними заходами.

Група інвалідності – ступінь постійної чи продовжуваної втрати працездатності: І група інвалідності – особа інвалід потребує сторонньої допомоги в побуті; ІІ група інвалідності – особа інвалід не потребує сторонньої допомоги в побуті, для самообслуговування, але не може виконувати звичайну трудову діяльність; ІІІ група інвалідності – особа інвалід не потребує допомоги в самообслуговуванні, але не може виконувати звичайну трудову діяльність, потребує спеціально адаптованого робочого місця, графіка, режиму роботи.

Експерт – компетентна особа, що має спеціальний досвід в конкретній галузі та приймає участь в дослідженнях в якості джерела безпосередньої інформації.

Експертиза – дослідження спеціалістом (експертом) яких–небудь питань, рішення яких вимагає пізнання в галузі певної науки.

Ергономіка – загальна назва групи наук, що займаються комплексним дослідженням людини у виробничій діяльності і вдосконаленням засобів та умов її праці.

Задача психологічної експертизи – прийняте експертом-психологом завдання, яке містить його мету, що викладена в питанні і умови її досягнення.

Інвалід – людина, у якої можливості її життєдіяльності в суспільстві обмежені через фізичні, розумові, сенсорні або психічні відхилення.

Конфлікт – зіткнення на індивідуально–психологічному або соціально–психологічному рівнях важливих, конкуруючих або несумісних потреб, мотивів, цілей, інтересів, дій, вчинків.

Психічна хвороба – захворювання людини з обов'язковим і переважним ураженням головного мозку і його функцій (психічної діяльності).

Психологічна експертиза – дослідження, яке проводить досвідчена особа (експерт), на основі спеціальних знань з психології, з метою надання висновку.

Реабілітація – комплекс медичних, психологічних, педагогічних, професійних і юридичних заходів по встановленню автономності, працездатності і здоров'я осіб з обмеженими фізичними і психічними можливостями в результаті перенесених або вроджених захворювань, а також в результаті травм.

Судово-психіатрична експертиза – один із видів судових експертиз. Об'єднується узагальненістю початкових теоретичних положень з області психіатричної науки, має власний предмет і метод. Проводиться спеціалістом в області судової психіатрії за завданням слідчого або суду, для встановлення фактів, що мають значення для справи, встановлення, описання і пояснення яких неможливо без спеціальних психіатричних знань.

Судово-психологічна експертиза – дослідження, що надає допомогу в рішенні фундаментальних процесуальних питань щодо вини особи, кваліфікації злочинів, індивідуалізації відповідальності.

Суїцид – акт самогубства, вчинений людиною в стані сильного хвилювання, душевного розладу або психічного захворювання.

Умови вирішення експертної задачі – початкові дані психологічної експертизи і спеціальні знання експерта–психолога, що використовуються при вирішенні конкретної експертної задачі.