Основні терміни дисципліни

Ген – це одиниця зберігання, передачі та реалізації спадкової інформації. Ген являє собою специфічний ділянку молекули ДНК, у структурі якого закодована структура певного поліпептиду (білка).

Генеалогічний метод – дослідження подібності між родичами в різних поколіннях. Цей метод можна застосовувати головним чином в медичній генетиці та антропології. Однак подібність поколінь за психологічними ознаками може пояснюватися не тільки генетичною їх передачею, а й соціальної наступністю.

Генетика (від грец. Genesis – походження) – наука про закони спадковості і мінливості організмів і методи керування ними.

Генетичний маркер – ділянка ДНК з відомою локалізацією.

Генотип – це сукупність генів, отриманих організмом від його батьків.

Генофонд – сукупності генів, що зустрічаються в даній популяції.

Диференціальна психологія – розділ психології, що вивчає індивідуальні психологічні відмінності між людьми.

Євгеніка – вчення про спадкове здоров'я людини і шляхи його поліпшення.

Зчеплення генів – явище спільного (зчепленого) успадкування генів, розташованих в одній хромосомі.

Метод прийомних дітей – зіставлення подібності за певною психологічному ознакою між дитиною та її біологічними батьками, з одного боку, дитиною, яка вихована її усиновлювачами – з іншого.

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак – різницю в межах виду.

Ознака – елемент фенотипу, будь–який його ідентифікований показник.

Популяція – група індивідів, що проживають на певній території, мають спільну мову, спільну історію та культуру і характерний генофонд, що сформований і зберігся в результаті того, що члени цієї популяції вступають в шлюби між собою набагато частіше, ніж з представниками інших груп людей.

Психогенетика – галузь знань, яка перебуває на перетині генетики та психології і вивчає взаємодію генетичних (спадкових) і середовищних факторів у формуванні міжіндивідуальної і міжгрупової варіативності психічних, психофізіологічних і деяких поведінкових властивостей людини.

Спадкова мінливість – це форма мінливості, викликана змінами генотипу, які можуть бути пов'язані з мутаційною або комбінованою мінливістю.

Спадковість – це найважливіша особливість живих організмів, що полягає в здатності передавати свої властивості і функції від батьків до нащадків.

Талант – високий рівень розвитку здібностей, що виявляється у творчих досягненнях.

Фенотипічна мінливість – мінливість фенотипів в популяції. Виникає за рахунок варіативності генотипів і середовищних умов.

Фенотипом – значення ознаки, отримане при вимірюванні конкретного індивіда.

Хромосоми – органоїди клітинного ядра, що є носіями генетичної інформації і визначають спадкові властивості клітин та організмів.