Основні терміни дисципліни

Економічні закони – відображають найбільш суттєві, сталі, причинно–наслідкові зв'язки та взаємозалежності між явищами та процесами економічного життя незалежно від волі й свідомості людей.

Економічні категорії – найбільш загальні логічні поняття, які відображають сутність реально існуючих економічних явищ, які виявляються в певних економічних відносинах.

Економічна система суспільства – сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ, на регулювання економічної діяльності відповідно до мети суспільства

Демонополізація – примусовий поділ великих державних підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку певного товару з метою створення конкурентного середовища.

Приватизація – відчуження об'єктів державної власності на користь приватних суб'єктів.

Ринок як форма функціонування товарного господарства – система економічних відносин, які складаються між самостійними, незалежними суб'єктами в процесі реалізації вироблених ними товарів та послуг.

Інфраструктура ринку – система взаємопов'язаних спеціалізованих установ, організацій, інститутів, які обслуговують потоки ресурсів і товарів (послуг).

Закон попиту відбиває об'єктивний, суттєвий та постійний зворотній взаємозв'язок між платоспроможним попитом та ціною.

Закон пропозиції відбиває об'єктивний, суттєвий та постійний прямий взаємозв'язок між пропозицією товарів та ціною.

Капітал – ресурси тривалого використання (матеріальні, трудові, фінансові), які задіяні підприємцем в процесі виробництва товарів (наданні послуг) з метою реалізації товарів (послуг) і отримання прибутку.

Зовнішні витрати – грошові виплати постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів (зарплати виробників, купівля верстатів, сировини, оплата послуг банків тощо).

Внутрішні витрати – витрати обумовлені використанням власних ресурсів підприємства.

Постійні витрати – витрати, величина яких не змінюється залежно від обсягів виробництва.

Змінні витрати – витрати, величина яких змінюється залежно від обсягів виробництва.

Загальні (валові) витрати – сумарні постійні та змінні витрати, що розраховуються при даному обсязі виробництва.

Граничні витрати – витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції.

Валовий (балансовий) прибуток – різниця між загальною виручкою підприємства (фірми) від реалізації продукції та інших прибуткових операцій і витратами підприємства за цей же період часу.

Чистий прибуток – різниця між валовим прибутком і сумою сплачених податків і обов'язкових платежів до бюджету (залишається у розпорядженні суб'єкта підприємницької діяльності).

Граничний прибуток – прибуток, який вимірюється як нарощення прибутку при зміні випуску продукції на одну додаткову одиницю.

Макроекономіка – наука про обсяги і динаміку національного виробництва, безробіття та інфляцію, розподіл створеного національного продукту.

Валовий внутрішній продукт – сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг в економіці за один рік.

Номінальний ВВП – показник, що відбиває поточні ціни, тобто не скоригований з урахуванням рівня інфляції (дефляції).

Реальний ВВП – показник, що містить поправки з урахуванням рівня інфляції (дефляції), розрахований у порівняльних цінах.

Економічні кризи – стан економіки, що характеризується падінням загального обсягу виробництва з одночасним зростанням безробіття у зв'язку із порушенням рівноваги на макроекономічному рівні.

Економічний цикл – це повторення протягом кількох років піднесень і занепадів економічної активності за наявності довгострокової тенденції до економічного зростання.

Фрикційне безробіття – добровільне тимчасове безробіття через пошук кращої роботи та з інших причин.

Структурне безробіття – безробіття, що виникає внаслідок структурних змін в економіці, потребує перекваліфікації робітників.

Циклічне безробіття – пов'язане з існуванням економічного циклу, виникає у фазі кризи.

Інфляція – підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей.

Фінансова система – сукупність відносин економічної власності, пов'язаних з утворенням, розподілом і використанням фондів грошових засобів (держави, підприємств і організацій) фінансовими установами відповідно до вимог економічних законів та економічних інтересів.

Кредит – це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення у певний термін з виплатою відсотка.