Релігієзнавство

Навчальна дисципліна "Релігієзнавство" є однією з дисциплін філософського циклу, що обумовлює її зв'язок з філософією, культурологією, політологією, психологією, комплексом історичних і психологічних дисциплін. Релігієзнавчі знання – необхідна умова гуманітарної освіти психолога.

Вивчення курсу "Релігієзнавство" має важливе світоглядне значення, оскільки дозволяє з'ясувати сутність релігії як соціокультурного феномена, роль сучасних релігій у розвитку цивілізації, відродженні національно–духовних цінностей народу, є вагомим чинником підвищення професійної культури психолога.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії, її багатоманітні форми в суспільстві. Релігієзнавство висвітлює основні релігієзнавчі концепції, історію виникнення, розвитку і сучасний стан національних і світових релігій, ґенезу, географію і динаміку поширення релігійних конфесій в Україні.

Метою викладання навчальної дисципліни "Релігієзнавство" є:

• формування, поглиблення та конкретизація у студентів знань про релігію, її специфіку, основні етапи та форми поширення, її роль в історії українського народу;

• засвоєння навиків кваліфікованого аналізу і регулювання питань, що стосуються реалізації ідеалів свободи совісті або вдосконалення державно–церковних відносин;

• формування у студентів системні та глибокі знання про об'єкт, предмет і методи релігієзнавства, його понятійно–категоріальний апарат, основні концепції релігії, особливості віровчень, культово–обрядової діяльності, історії та філософії релігії, історичні типи взаємин церковної та світської влади, взаємодії релігії з іншими формами суспільної свідомості, сприяти світоглядному самовизначенню майбутніх психологів.

Згідно з вимогами освітньо–професійної програми студенти повинні:

знати:

• значимість релігії як явища соціального і духовного буття людини, її специфіку і місце в системі культури, генезис релігії в історії людства і України;

• основні положення вчень різних релігій, особливості їх організації та культу, вимоги основних нормативно–правових актів у сфері забезпечення свободи совісті та діяльності релігійних організацій;

уміти:

• аналізувати проблеми забезпечення свободи совісті в сучасному світі, основні тенденції розвитку релігій, причини виникнення новітніх релігійних течій та містичних об'єднань;

• практично застосовувати знання з релігійних проблем у відносинах в колективі та фаховій діяльності;

• застосовувати нормативно-правові акти, що стосуються правового регулювання державно–церковних відносин, виявляти та попереджати правопорушення та конфліктні ситуації у сфері забезпечення свободи совісті та діяльності релігійних організацій.