Основні терміни дисципліни

Акцентуація – варіанти норм, за яких окремі риси характеру надмірно посилені, унаслідок чого людина виявляє вибіркову вразливість до певних психогенний дій за нормальної стійкості до інших.

Банк тестових матеріалів – сукупність систематизованих тестових завдань і тестів, розроблених різними авторами для різних цілей, що пройшли апробацію і мають відомі характеристики.

Бланк відповіді – стандартний бланк для запису відповідей на запропоновані в тесті завдання.

Валідизація – процедура поліпшення валідності тесту за наслідками оцінювання валідності критеріальної.

Валідність – комплексна характеристика тесту, яка містить відомості про сферу досліджуваних явищ і репрезентативність діагностичної процедури стосовно них.

Верифікація – процедура перевірки на реальне існування будь–якого поняття, що претендує на одержання наукового статусу.

Вимірювальна шкала – форма фіксації сукупності ознак досліджуваного об'єкта з упорядкуванням їх у певну числову систему.

Діагностичний метод – спосіб дослідження, що дає змогу отримувати точні кількісні і якісні характеристики досліджуваних індивідуально–психічних властивостей особистості з дотриманням основних вимог розроблення і використання діагностичних методик – норми, надійності та валідності.

Дістрактор (відволікаюча відповідь) – неправильний варіант відповіді на тестове завдання закритого типу, схожий на правильний.

Діяльність – специфічно людська форма активності людини, що регулюється усвідомленою метою перетворення навколишньої дійсності. Категорія діяльності охоплює відношення "суб'єкт–об'єкт".

Екстернальність – загальна поведінкова тенденція покладатися на зовнішні обставини або інших людей в різних життєвих ситуаціях; протилежна якість – інтернальність – загальна поведінкова тенденція покладатися на себе і свої сили в різних життєвих ситуаціях.

Екстраверсія – властивість темпераменту, що визначає спрямованість свідомості і поведінки особистості на взаємодію із зовнішнім світом, розширення контактів з оточенням; протилежний тип цієї властивості – інтроверсія, що характеризує спрямованість свідомості особистості на свій внутрішній світ, звуження кількості контактів із зовнішнім оточенням.

Здібності – індивідуально–типологічні особливості особистості, які є умовою успішного виконання певної продуктивної діяльності, не зводяться до знань, умінь і навичок, але забезпечують легкість і швидкість їх здобування і засвоєння.

Індивідуальний стиль діяльності – властива індивіду система навичок, методів, прийомів, способів розв'язання завдань певної діяльності, що забезпечує більш–менш успішне її виконання.

Індивідуальність – визначення людини з погляду своєрідності її психофізіологічних і психологічних якостей, що відрізняють її від інших людей і характеризують унікальність її можливостей у сфері взаємодії з навколишнім світом.

Індивідуально–психологічні відмінності – особливості психічних процесів, станів і властивостей, що відрізняють людей один від одного.

Інструкція тестового завдання – словесні вказівки досліджуваному, пов'язані з виконанням тестового завдання (вибором правильної відповіді з кількох варіантів, розв'язанням математичної задачі тощо).

Інструкція щодо проведення тестування – документ, що встановлює порядок і організацію тестування, які визначаються використовуваною методикою, технічними й організаційними засобами і запланованими способами оброблення.

Інтерпретація результатів – системна процедура пояснення досліджуваних феноменів на основі теоретичної моделі і систематизації результатів якісного і кількісного аналізу дослідницького матеріалу.

Кількісний аналіз – сукупність процедур, методів опису і перетворення дослідницьких даних на основі використання математико–статистичного апарату.

Контент–аналіз – виявлення і дослідження характеристик інформації, які містять тексти і мовні повідомлення.

Модератор – комплексна характеристика контингенту досліджуваних (вік, стать, регіон тощо).

Надійність методики – характеристика методики, що відображає точність психодіагностичних вимірів, а також стійкість результатів тесту щодо.

Наполегливість – систематичний прояв сили волі при прагненні людини досягнути віддалену в часі мету, не дивлячись на перешкоди та труднощі, що виникають.

Операціоналізація – обов'язкове врахування процедур, прийомів і методів, які переконують у існуванні описаного явища, яке називає запроваджуване нове наукове поняття.

Особистісні питальники – питальники, спрямовані на вимірювання різноманітних особливостей особистості.

Особистість – соціально–психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння нею суспільного досвіду людства (соціалізації) та становлення самосвідомості. Особистість – це саморегульоване системне утворення, що складається з соціально значущих психічних властивостей, які забезпечують вибірковість відношень та регуляцію поведінки людини як поведінки суб'єкта активності.

Проективні методики – сукупність методик, спрямованих на дослідження особистості людини через її реагування будь–яким способом на неструктуровані або неоднозначні об'єкти і ситуації.

Психодіагностика – галузь психологічної науки, що розробляє теорію та інструментарій оцінювання і вимірювання індивідуально–психологічних особливостей особистості, а також змінних соціального оточення, в якому здійснюється життєдіяльність особистості.

Психологічне оцінювання – процес систематизованого збирання інформації про особистість і особливості навколишнього середовища, на основі якого здійснюється прийняття відповідного поставленим завданням рішення.

Психологічний діагноз – кінцевий результат діяльності психолога, змістом якого є визначення сутності індивідуально–психологічних особливостей особистості з метою оцінювання їх актуального стану, прогнозування подальшого розвитку і розроблення рекомендацій, що визначаються потребами психодіагностичного обстеження.

Психометрія (психометрика) – галузь психології, пов'язана з теорією і практикою вимірювання психічних явищ.

Репрезентативність – ступінь відповідності вибіркових показників генеральним параметрам.

Субтест – підмножина завдань тесту, що передбачає незалежне оброблення результатів тестування і дає змогу розв'язувати специфічні часткові завдання тестування.

Темперамент – психічна властивість особистості, яка характеризується динамікою протікання психічної діяльності.

Тест – сукупність стандартизованих, стимулюючих певну форму активності, іноді обмежених часовими межами завдань і запитань, результати яких піддаються кількісному і якісному оцінюванню і дають змогу встановити індивідуально-психологічні відмінності особистості.

Характер – психічна властивість особистості, яку складає сукупність відносно сталих її рис, у яких відображається ставлення до навколишнього світу та які визначають стиль її поведінки з людьми в типових умовах.

Шкала – впорядкована сукупність дійсних чисел (індексів), що відповідають ряду можливих значень вимірюваної величини.

Шкалювання – моделювання явищ за допомогою числових систем, спосіб організації у вимірювальних шкалах даних досліджень, аналізу об'єктивної інформації; метод розв'язання комплексу питань, пов'язаних з виставленням кожному досліджуваному тестового бала за єдиною шкалою незалежно від того, в якій групі і над яким варіантом тесту він працював.

Якісний аналіз результатів – сукупність процедур і методів опису дослідницьких даних на основі теоретичних умовиводів і узагальнень, індивідуального досвіду, інтуїції, методів логічного висновку.