Практикум Творчі завдання

1. Відомо, що психіка з'являється у організмів, здатних здій- снювати рух на основі притаманної їм нервової системи. Проте губки позбавлені нервових утворень і рухаються за допомогою примітивних м'язів. До того ж рухи властиві й рослинам (унас- лідок швидкого підвищення тиску рідини, що притискає обо- лонку плазми до клітинної оболонки і напружує її). Напри- клад, у мімози ефект від поранення однієї з пелюсток кінцевої пари великого перистого листка передається судинними пучками вздовж центрального черешка й викликає попарне складання всіх інших пелюсток. Причому такі рухи бувають дуже швид- кими. Наприклад, листки мухоловки при доторканні до них лапок комахи миттєво закриваються.

Чи можна пов'язувати виникнення психіки з рухами орга­нізмів? Що може бути критерієм виникнення психіки?

2. Дафнію — водяну блоху (рід безхребетних підзагону гіл- лястовусих) — піпеткою переносили в скляну трубку, горизон- тальне коліно якої було спрямоване в бік освітленої стінки ак- варіума. Вона швидко спускалася вертикальною частиною трубки до точки вигину і починала рухатися уже по горизонтальному коліну, прямуючи до світла. Потім цю частину послідовно по- вертали на 45, 90, 130 градусів і, нарешті, на 180 градусів у бік від лінії поширення світла. В усіх цих випадках дафнія, щора- зу повільніше, випливала з трубки і рухалася до світла. Повто- рення дослідів показало, що з часом швидкість проходження дафнії у трубці зростала і наближалася до швидкості, необхід­ної для проходження трубки, оберненої прямо до світла.

Як пояснити результати цього експерименту? Чи свідчать вони про наявність у дафнії психіки?

3. Мурашиний лев (родина комах загону сітчастокрилих), щойно вилупившись з яєчка, виповзає на мурашину доріжку, що приваблює його запахом мурашиної кислоти. Там він виби- рає суху піщану ділянку, на якій викопує ямку, де ховається. Коли мурашка попадає до ямки, від неї неминуче скочується вниз кілька піщинок, що падають на голову мурашиного лева, який при цьому сильним рухом голови викидає струмінь піску саме в той бік, звідки на нього посипались піщинки, і збиває мураху. Та падає прямо у розкриті щелепи мурашиного лева, якому залишається лише задовольнити свою потребу в їжі.

Як пояснити таку поведінку? Яку роль у ній відіграє психіка?

4. У науково-фантастичному романі французького письмен- ника Веркора "Люди чи тварини?" описано ніби виявлених у наші дні незвичайних істот, які дістали назву тропі. Вони по- люють, вміють видобувати вогонь і використовують його для примітивного приготування їжі — копчення м'яса. Найкміт- ливіші з них навчилися користуватися сірниками. Знаряддя полювання тропі виготовляють з каменю. Для цього вони б'ють чимось твердим і міцним по каменю з великою точністю, від- сікаючи від нього спочатку великі, а потім усе менші шматки. Причому вони займаються виготовленням знарядь навіть у разі неможливості застосовувати їх. Істотам показали, як користу- ватися долотом і зубилом, але тропі зуміли скористатися тільки другим інструментом. Унаслідок спеціального навчання ці істо- ти навчилися вимовляти п'ять-шість слів, поступаючись у мов- ному розвитку трирічній дитині. Дослідження мозку померлих тропі показали, що звивини в них майже такі самі, як і в лю- дини, але менш чіткі і глибокі.

Як відповісти на запитання, винесене автором у назву роману? За якими критеріями можна відрізнити людину від тварин?

5. У 1920 р. поблизу індійського села Годамурі у лігві вовків було знайдено дві дівчинки (яких пізніше назвали Амала і Ка- мала). Молодшій Амалі було приблизно 18 місяців, старшій Ка- малі — майже 7 років. Дівчаток відправили в сиротинець у Миднапурі. Амала прожила у притулку десь із рік. За цей час у її вихованні був помітний значний прогрес. Однак у вихован­ні Камали існували значні труднощі. За чотири роки вона вив­чила тільки 6 слів. У віці 16-18 років поводилась як чотири­річна дитина.

Чим пояснюється затримка розвитку Камали? Чому вихо­вання Амали йшло значно швидше?

6. Доведіть переваги усвідомлених дій людини перед інстин- ктивною поведінкою комах. Які функції виконує свідомість у процесі трудової діяльності людини?

"Ми маємо на увазі працю в такій формі, в якій вона є ви­нятково надбанням людини. Павук здійснює рухи, що нагаду­ють операції ткалі, а бджоли будовою своїх воскових чашечок присоромлюють деяких людей-архітекторів. Однак найгірший архітектор від найкращої бджоли відрізняється тим, що перед тим як будувати чашечку з воску, він вже побудував її в своїй голові. Процес праці закінчується результатом, який вже на початку цього процесу уявлявся людиною, тобто ідеально"*.

7. Визначте подібне та відмінне у психіці вищих тварин та свідомості людини. Порівняйте погляди матеріалістів та іде- алістів.

"Безумовно, тварина знає. Однак, вона не знає про своє знання — інакше вона б давно помножила винахідливість та створила би систему внутрішніх побудов, яку б ми могли спо­стерігати. Отже, перед твариною закритий один бік реальності, в якому ми розвиваємося, але куди вона може вступити. Нас розділяє поріг, який вона не може подолати. Спіритуалісти мають рацію, коли так настирно захищають певну трансценденталь­ність людини стосовно іншої природи. Однак матеріалісти та­кож не помиляються, коли стверджують, що людина — це лише ще один член серед тваринних форм"^*.

8. У чому причина якісних відмінностей між відчуттями лю- дини та тварини?

Орел бачить значно далі, ніж людина, однак людське око помічає у речах значно більше, ніж око орла. Собаці притаман­ний значно тонший нюх, ніж людині, однак вона не розрізняє ті запахи, які для людини є певними ознаками різних предметів".

Автори текстів невідомі (Авт.).

9. Якщо порівняти між собою максимальні об'єми черепа людиноподібної мавпи і черепа первісної людини, то виявить­ся, що мозок останньої переважав за обсягом мозок найрозви­неніших видів мавп більш ніж удвічі (600 см³ і 1400 см³). Ще очевидніша різниця у масі мозку — майже вчетверо (350 г і 1400 г). До того ж мозок людини має значно складнішу будову.

Які висновки випливають із цих порівнянь? Чи можна вели­чину і будову мозку вважати ознакою людини?