2. Здатність тварин до символізації
Символізацією називають встановлення еквівалентності між нейтральними знаками — символами — і відповідними предметами, діями, узагальненнями різного рівня та поняттями [4]. Для вивчення цієї когнітивної функції в приматів і птахів застосовують найрізноманітніші експериментальні прийоми. Один з них пов'язаний із проблемою "рахунку" у тварин. Відомо, що тварини здатні до різних форм кількісних оцінок параметрів середовища, включаючи формування довербального поняття про "число". На наступному етапі аналізу з'ясовують, чи можуть тварини пов'язувати це поняття із символами (арабськими цифрами), тобто чи існують у них зародки здатності до "істинного рахунку" за допомогою чисел, яким у повному обсязі володіє тільки людина.
Щоб з'ясувати, чи здатні тварини до символізації, необхідно відповісти на такі запитання:
чи здатні вони встановлювати тотожність між індиферентними для них знаками (наприклад, арабськими цифрами) і узагальненою інформацією про число елементів у різних множинах;
чи здатні вони оперувати засвоєними цифрами як символами (наприклад, виконувати операції, аналогічні арифметичним);
чи здатні вони використовувати засвоєні символи для нумерації (перерахування) елементів множин і виконувати кількість дій відповідно до показаної цифри?
Здатність до символізації в приматів
Одна з перших спроб дослідження здатності тварин використовувати символи замість реальних множин була здійснена К. Ферстером (1964). Після 500 000 дослідів йому вдалося навчити двох шимпанзе тому, що певним множинам відповідають "цифри" (від 1 до 7), виражені двоїстим кодом (від 000 до 111). Засвоївши ці комбінації, тварини могли розташовувати їх у порядку зростання, але так і не навчилися використовувати цифри для нумерації конкретних об'єктів.
Особливий внесок у вирішення питання про здатність тварин до використання символів для характеристики множин внесли праці американської дослідниці Сари Бойзен та її колег
(1989, 1995). Завдяки прийомам, які спеціально акцентують увагу тварини на ознаці числа, і поступовому нарощуванню складності пропонованих задач, їм вдалося навчити шимпанзе Шебу практично всіх елементів "справжнього рахунку".
Спочатку шимпанзе навчали класти лише одну цукерку в кожну із шести комірок спеціальної таці. Метою цієї процедури була демонстрація відповідності "один до одного" між кількістю комірок і кількістю цукерок. Наступне завдання було призначено для оцінки рівня виробленої відповідності і забезпечення бази для введення арабських цифр. Після показу таці з однією, двома чи трьома цукерками шимпанзе мала вибрати одну з трьох карток із зображеннями такої ж кількості крапок. Поступово спочатку одну, потім дві і т. д. картки із зображеннями крапок заміняли картками із зображеннями цифр, так що мавпа мала використовувати ці раніше індиферентні для неї зображення замість реальних множин.
Коли Шеба стала впевнено вибирати всі три цифри, які відповідають числу цукерок на таці, навчання продовжили за допомогою комп'ютера. Мавпі показували на моніторі одну з цифр, а вона мала вибрати картку із зображенням відповідної кількості крапок, тобто застосувати символи до множин іншого типу, ніж використані при навчанні.
За тією ж методикою Шеба засвоїла ще два символи — цифри 0 і 4, а згодом також 5, 6 і 7. Цікаво, що, завойовуючи нові множини, вона спочатку по черзі доторкалася до кожної з цукерок і тільки після цього вибирала відповідну цифру. Додаткові досліди свідчать, що це було не простим наслідуванням експериментатора, а дійсно певним способом "перерахування".
Для перевірки здатності Шеби оперувати засвоєними символами провели такі два тести.
Перший автори назвали "тестом на функціональний рахунок". У лабораторії у двох із трьох "схованок" розкладали апельсини таким чином, щоб їхня сума не перевищувала 4. Шеба обходила всі три "схованки" і бачила (але не могла дістати) апельсини, які знаходяться в них. Потім мавпа мала підійти до "робочої площадки" і вибрати з розкладених там цифр ту, котра відповідала кількості апельсинів у схованках. Виявилося, що вже в другій серії експериментів (25 спроб у кожній) шимпанзе переважно вибирала правильну цифру (більш ніж у 80 % випадків).
У другому тесті апельсини замінили картками з цифрами, що також поміщали в будь-які дві з трьох "схованок" — сума цифр також не перевищувала 4 (тест на "додавання символів"). Як і на попередньому етапі, Шеба мала обійти "схованки" і потім знайти картку з цифрою, яка відповідає загальній сумі цифр. У першій же серії вона також переважно вибирала правильну цифру (75 % випадків).
Отримані результати стали переконливим свідченням здатності шимпанзе засвоювати символи, оперувати ними і виконувати операцію, аналогічну додаванню.
Здатність до символізації в птахів родини воронових
Загальноприйняте уявлення про розум і кмітливість цих птахів підтверджується високими показниками розв'язання птахами цієї родини практично всіх розглянутих нами когнітивних тестів. Про це ж свідчать і дані орнітологів та екологів щодо пластичності їхньої поведінки в природному чи урбанізованому середовищі проживання. Здатність до розв'язання задачі на екстраполяцію і оперування емпіричною розмірністю фігур у них настільки ж успішна, як і у нижчих мавп, і вища, ніж у хижих ссавців.
Разом з тим вони виявляють більш розвинену функцію узагальнення й абстрагування, яка дозволяє їм оперувати низкою абстрактних понять, включаючи довербальне поняття про "кількість". Оскільки саме такий рівень узагальнення прийнято розглядати як попередній при виникненні другої сигнальної системи, з'явилася підстава перевірити, чи здатні ворони до розв'язання тесту на символізацію. Для цього був розроблений особливий методичний підхід (Зоріна, Смирнова, 2000), у якому у ворон не виробляли асоціативних зв'язків "цифра-множина", а створювали умови для того, щоб птахи змогли самостійно виявити цей зв'язок на основі інформації, отриманої у спеціальних "демонстраційних" серіях.
Основу цього підходу складали три експериментальних факти, які довели здатність ворон:
узагальнювати за ознакою "число" (Зоріна, Смирнова, 2000);
оперувати поняттями "відповідність" і "невідповідність" (Смирнова та ін., 1998);
легко запам'ятовувати кількість дискретних харчових об'єктів, пов'язану з кожним конкретним стимулом, і застосовувати цю інформацію в новій ситуації (Зоріна та ін., 1991).
У дослідах використовували птахів, раніше навчених опосередкованому правилу вибору відповідно до зразка та із сформованим довербальним поняттям про кількість.
У "демонстраційних" серіях ворони одержували інформацію про "ціну" кожного стимулу. У випадку правильного вибору птахам давалося диференційоване підкріплення — вони знаходили ту кількість личинок, яка відповідала цифрі чи графічній множині на обраній картці.
Для успішного розв'язання такої задачі воронам потрібно було не тільки використовувати раніше засвоєне правило вибору за зразком, але і здійснити додаткові операції, подумки зіставити раніше отриману інформацію. Такою інформацією була кількість одиниць підкріплення, пов'язана з кожним із стимулів під час демонстраційних серій, причому раніше цифри і множини ніколи не було пред'явлено одночасно. Наприклад, якщо зразком була цифра 4, а для вибору пропонувалися множини з 2 і 4 геометричних фігурок, то зразку відповідала та множина, за яку раніше птах одержував стільки ж личинок борошняного хрущака. Таку ж операцію слід було зробити, якщо зразком була множина, наприклад, з трьох елементів, а для вибору пропонували дві цифри (3 і 2).
Птахи з перших же спроб розв'язували задачу правильно: у достовірній кількості випадків вони вибирали цифру, яка відповідає зображеній на зразку множині і навпаки.
Отже, ворони здатні без спеціального навчання, за рахунок мисленого зіставлення раніше отриманої інформації, установити еквівалентність множин та індиферентних для них знаків
(цифр від 1 до 4).
Інші експерименти також показали, що птахи здатні оперувати засвоєною інформацією — виконувати з цифрами комбінаторну операцію, аналогічну арифметичному додаванню.
- О. А. Туриніна, а. 3. Сердюк
- 1. Порівняльна психологія та зоопсихологія: спільне та відмінне у предметі
- 2. Зв'язок порівняльної психології з іншими галузями психології
- 3. Методи вивчення психіки людини та тварин
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- 1. Визначте недолік польових досліджень психіки тварин:
- Завдання та запитання для самоконтролю
- 1. Вроджена і набута поведінка
- 2. Зовнішні та внутрішні чинники інстинктивної поведінки. Пластичність інстинктивної поведінки
- Внутрішні чинники інстинктивної поведінки
- Зовнішні чинники інстинктивної поведінки
- Структура інстинктивної поведінки
- 3. Научіння та його роль в розвитку психіки. Загальна характеристика основних типів научіння
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- 4. Провідна роль у інстинктивній поведінці належить:
- Завдання та запитання для самоконтролю
- 1. Розвиток психічної діяльності в пренатальному періоді
- Вроджене і набуте в пренатальному розвитку поведінки
- Пренатальний розвиток сенсорних здібностей і елементів спілкування
- 2. Розвиток психічної діяльності
- 3. Розвиток психічної діяльності в ювенільному (ігровому) періоді
- Вдосконалювання рухової активності в іграх тварин
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- 1. Репродуктивна поведінка, шлюбні церемонії та піклування про потомство
- 2. Територіальна поведінка
- 3. Домінування та ієрархія
- 4. Ігрова та дослідницька поведінка
- 5. Агресивна поведінка та агресія
- 6. Угруповання, популяції та міграції тварин
- Практикум Творчі завдання
- Тестове завдання
- Завдання та запитання для самоконтролю
- 1. Вплив гормонів і подразників на поведінку
- 2. Конфліктна поведінка
- 3. Вплив незвичних стимулів
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- Завдання та запитання для самоконтролю
- Тема 6. Індивідуальна пам'ять та научіння
- 1. Звикання і сенситація як найпростіші форми научіння
- 2. Форми научіння, не пов'язані з підкріпленням
- 3. Генетична пам'ять
- 4. Філогенетичні рівні пам'яті
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- Завдання та запитання для самоконтролю
- 1. Мислення людини та розумова діяльність тварин
- 2. Визначення поняття мислення тварин. Експерименти з вивчення мислення тварин
- 3. Поняття про "емпіричні закони" та елементарні логічні завдання
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- Завдання та запитання для самоконтролю
- 1. "Мова" тварин та мова людини Загальноприйняті уявлення про структуру видоспецифічних мов тварин
- 2. Здатність тварин до символізації
- 3. Навчання тварин мов-посередників
- Навчання мов-посередників інших тварин
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- Завдання та запитання для самоконтролю
- 1. Елементарна сенсорна психіка
- 2. Перцептивна психіка
- 3. Проблема походження свідомості
- 4. Проблема походження трудової діяльності
- 5. Предметна діяльність мавп
- 6. Передтрудова предметна діяльність мавп
- 7. Знаряддя тварин і знаряддя праці людини
- 8. Матеріальна культура та біологічні закономірності
- 9. Проблема зародження суспільних відносин і членороздільного мовлення
- 10. Демонстраційне моделювання
- 11. Мова тварин та членороздільне мовлення
- 12. Формування людської мови
- Практикум Творчі завдання
- Тестові завдання
- Завдання та запитання
- Порівняльна психологія