Завдання та запитання

1. Дайте характеристику стадії, на якій залишається психі­ка більшості ссавців.

2. Який вищий ступінь розвитку психіки тварин?

3. Назвіть ссавців, дії яких позначені інтелектом. Доведіть свою позицію.

4. У чому полягають відмітні ознаки інтелектуальних дій людини на відміну від інтелектуальних дій тварин?

5. Розкажіть про основну передумову розвитку свідомості людини.

6. Найважливіші особливості психічної діяльності людини.

7. Дайте характеристику елементам свідомості тварин.

8. Назвіть загальне та відмітне у психічній діяльності тва­рин і людей та дайте їм характеристику.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Бондаренко Л. И. Основные этапы человеческого созна­ния. — К., 1979.

2. Брушлинский А. В. О природных предпосылках психичес­кого развития человека. — М., 1977.

3. Зорина З.А., Полетаева И. И. Зоопсихология. Элемен­тарное мышление животных. — М., 2001.

4. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. — М., 1981.

5. Фабри К. Э. Основы зоопсихологии. — М., 1976.

6. Чайченко Г. М. Зоопсихологія та порівняльна психоло­гія. — К., 1992.

ГЛОСАРІЙ

Агресивна поведінка тварин — погроза та дії тварин, спря­мовані проти представників свого, рідше іншого виду тварин.

Адаптації принцип — один з фундаментальних принципів науки, який відображає здатність організму активно пристосо­вуватися до навколишнього середовища.

Активація — нейрофізіологічний і психологічний процеси підсилення активності організму.

Активність пошукова — поведінка, яка спрямована на зміну ситуації за відсутності певного прогнозу її результатів.

Актуалізація — перехід певного інстинкту, схильності, здатності й можливого (потенційного) до справжнього (актуаль­ного) стану.

Алеломиметична поведінка — наслідування без навчання.

Анімотерапія — галузь психотерапії; показує вплив твари­ни на людину.

Антропогенез — процес виникнення і розвитку людини з людиноподібних тварин ( антропоїдів).

Антропоморфізм — перенесення притаманних людині влас­тивостей та особливостей на явища природи.

Антропопсихізм — визнання психіки лише як властивості людського мозку.

Асоціація — зв'язок між психічними явищами, за яким ак­туалізація одного з них призводить до появи іншого.

Аферентація — один із вузлових механізмів процесу випе­реджаючого відображення.

Безумовні рефлекси — вроджене інстинктивне реагування на стимул.

Білатеральність — двобічна симетрична побудова організму хребетних тварин і людини.

Бінауральний ефект — здатність людини або тварини визна­чати напрям джерела звуку завдяки тому, що звук від джерела в обидва вуха надходить не одночасно.

Біогенетичний закон — еволюційна закономірність, яка полягає в тому, що індивідуальний розвиток організму пов­торює — особливо на ембріональній стадії — деякі риси свого роду, тих предкових форм, від яких він походить.

Біопсихізм — визнання психіки як властивості лише живої матерії.

Випереджаючого відображення принцип — фундаменталь­ний принцип, у змісті якого фіксується об'єктивний факт ви­переджаючого відображення мозком людини або вищих тварин явищ і подій зовнішнього світу.

Вища нервова система — відображальна умовно-рефлекторна діяльність вищих відділів центральної нервової системи, спря­мована на забезпечення найскладніших взаємовідношень ці­лісного організму людини або вищої тварини.

Відображення — загальна властивість матерії, яка полягає в здатності матеріальних об'єктів реагувати на дію та впливи.

Вік — поняття, що характеризує період життя істоти, а та­кож стадії життя.

Гальмування — нервовий процес, який лежить в основі умов­но-рефлекторної діяльності живого організму.

Генетичний код — відносно стійка система кодування спад­кової інформації в молекулах нуклеїнової кислоти.

Генетичний метод — спосіб дослідження психічних явищ, ґрунтується на аналізі їх походження і розвитку.

Генотип — сукупність спадкових структур організму.

Гомеостаз — здатність живого організму підтримувати свою стабільність в умовах безперервної зміни фізико-хімічних, енер­гетичних, інформаційних умов його життя.

Групова поведінка тварин — узгодження спільних дій тва­рин, які виконуються у зграях.

Детермінізм — закономірна та необхідна залежність психіч­них явищ від чинників, які їх породжують.

Динамічний стереотип — порівняно стійка система тимчасо­вих умовно-рефлекторних зв'язків у корі головного мозку.

Динамічність — властивість нервової системи, яка виража­ється в швидкості та легкості утворення умовних рефлексів.

Дослідницька поведінка тварин — компонент психічної ді­яльності тварин, яка забезпечує біологічно адекватну орієнта­цію їхньої поведінки у новій ситуації.

Дресура — спільна назва для всіх навчених, набутих в інди­відуальному досвіді реакцій.

Ембріональний (пренатальний) період — період життя з мо­менту поділу заплідненої клітини до народження.

Ендогенний стан — стан, породжений причинами, які лежать у внутрішньому середовищі організму людини або тварини.

Етологія — наука, яка вивчає закономірності поведінки ор­ганізмів у різних її проявах.

Еферентація — передача нервових імпульсів від мозкових центрів по еферентних (відцентрових) нервових волокнах до периферійних робочих систем організму.

Закон вправ — чим частіше дія або реакція використовуєть­ся в даній ситуації, тим сильніший асоціативний зв'язок між дією та ситуацією.

Закон економії (канон Ллойда Моргана) — твердження про те, що не варто описувати поведінку тварин за допомогою пси­хічних процесів більш високого рівня, достатньо це зробити за допомогою психічних процесів нижчого рівня.

Закон ефекту — будь-яка дія, що викликає задоволення, асоціюється з даною ситуацією; таким чином, поява цієї дії стає вірогіднішою, ніж раніше.

Захисна реакція — природжена постійна реакція організму зворотного змісту.

Збудження — нервовий процес, який лежить в основі умов­но-рефлекторної діяльності живого організму.

Збудливість — вища форма еволюції подразливості.

Зворотний зв'язок — зв'язок між результатами певного про­цесу і його перебігом.

Знарядійні дії тварин — специфічна форма поведінки тва­рин з предметами, коли вони одним предметом впливають на інший предмет або тварину.

Зоопсихологія — галузь психології, яка вивчає розвиток пси­хіки тварин.

Ігри тварин — комплекс різноманітних поведінкових актів, який може служити для витрачання певної енергії або викону­вати роль "тренування" молодої тварини у важливих сферах життєдіяльності.

Імітаційна поведінка — здатність тварини наслідувати та копіювати рухи, міміку, голос іншої тварини.

Імпринтинг — специфічна форма научіння у вищих хребет­них, при якій фіксуються відмінності деяких природжених по-ведінкових актів батьківських особин, сестер та братів, харчо­вих об'єктів тощо.

Інволюція — процес, протилежний еволюції, стосовно орга­нізму і психіки — протилежний розвиткові рух.

Індивідуальні відмінності — риси, які відрізняють одну тва­рину від іншої (одну людину від іншої).

Індивідуальність — сукупність неповторно своєрідних рис та особливостей людини (тварини), яка відрізняє її від інших.

Іннервація — наявність нервових волокон в органах і тка­нинах тварин та людини.

Інсайт — вища форма научіння, яка базується на досвіді, отриманому раніше, за інших схожих обставин.

Інстинкт — сукупність вроджених компонентів поведінки і психіки тварин та людей.

Інстинктивний рух — вроджена координація.

Інтелектуальна поведінка — тип поведінки, який є верши­ною психічного розвитку тварини, виражається у вмінні твари­ни вирішувати деякі наочно дійові завдання.

Інтроспекція за допомогою аналогії — метод вивчення по­ведінки тварин, який базується на твердженні про те, що в моз­ку у спостерігача відбуваються ті ж мислительні процеси, що і мозку тварин, за якими спостерігають.

Ітерація — метод тренування, навчання, вироблення вправ­ності повторенням тієї ж самої дії.

Клінотаксиси — зміна траєкторії нижчих тварин при зустрі­чі з перешкодою.

Ключові подразники — біологічно значущі для тварин об'є­кти живої чи неживої природи.

Комунікація у тварин — вроджена система сигналів (звуків, поз, рухів тіла, запахів), які посилаються однією твариною та адекватно сприймаються іншою.

Константність — відносна сталість деяких психічних та фі­зіологічних процесів.

Конструктивна діяльність тварин — маніпулювання предме­тами, за допомогою яких тварина будує комплексний об'єкт (гнізда деяких риб, жаб, пташок, шимпанзе тощо).

Концепція специфічної енергії органів чуття — уявлення про те, що якість відчуття залежить від того, який орган чут­тя збуджений.

Лабільність — здатність до швидких змін.

Латентне научіння — научіння, яке не піддається спостере­женню на той час, коли воно відбувається.

Локалізація психічних функцій — зв'язок фізіологічних і психічних функцій з роботою різних клітин кори головного мозку.

Локомоція (у тварин) — рух, активне пересування у про­сторі (повзання, ходіння, біг, політ тощо).

Маніпулювання (у тварин) — прояв рухової активності, який охоплює всі форми переміщення компонентів середовища в просторі.

Метод анекдотів — метод, який базується на збиранні роз­повідей про тварин.

Методи зоопсихології — способи отримання інформації про поведінку тварин на основі спостереження та експерименту.

Мислення тварин — процес психічного відображення навко­лишньої дійсності, який дозволяє адекватно реагувати на нову ситуацію, для якої немає готового рішення.

Мова тварин — набір символів та жестів, які складають ос­нову спілкування тварин.

Мотивація — спонукання, які визначають активність орга­нізму та визначають її спрямованість.

Навичка — 1) автоматизований спосіб виконання дій, сфор­мований в процесі тренування; 2) розглядається як етап у роз­витку поведінки тварин.

Навчена безпорадність — стан, який виникає у людини та тварини після більш або менш тривалого аверсивного впливу, уникнути якого не вдається.

Наслідування у тварин — особлива форма научіння під час спілкування, коли одна тварина наслідує приклад іншої.

Научіння у тварин — придбання та накопичення в онтоге­незі індивідуального досвіду.

Невроз експериментальний — стан, який виникає у твари­ни під час експерименту, який характеризується порушенням адаптивної поведінки, відмовою від їжі, вегетативними розла­дами, порушеннями сну, неможливістю вироблення нових та неспрацьовуванням старих умовних рефлексів.

Нейропсихізм — визнання психіки як властивості тих жи­вих організмів, які мають нервову систему.

Нюх — один з органів чуття людини та тварини, що вико­нує функцію розпізнавання запахів.

Облігатне научіння — видоспецифічна поведінка тварини.

Онтогенез — індивідуальний розвиток будь-якою організму від зародження до кінця життя.

Організм — біологічна особина, цілісна жива система, здат­на підтримувати оптимальну взаємодію із зовнішнім середови­щем.

Орієнтувальний рефлекс — складна реакція тварини та лю­дини на новизну стимулу, яку І. П. Павлов назвав рефлексом "що таке?"

Панпсихізм — помилкова теорія, яка наділяє психікою всю матерію.

Підкріплення — те, що підвищує вірогідність реакції.

Поведінка — категорія для позначення сукупності дій тва­рин і вчинків людини.

Подразливість — здатність живого організму відповідати на вплив зовнішнього середовища.

Порівняльна психологія — галузь психології, яка охоплює проблеми, пов'язані з антропогенезом, становленням людської свідомості та вивченням загального і відмітного в психічній діяльності людини та тварин.

Постембріональний період (постнатальний) — період жит­тя, що починається від моменту народження.

Потреба — стан нестачі в організмі індивіда чогось необхід­ного для існування.

Пропускна здатність рецепторів — властивість рецепторів передавати до мозкового центру аналізатора певний обсяг ін­формації за одиницю часу.

Психіка — здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних об­разів об'єктивного світу.

Психофізичний паралелізм — вчення, за яким психічне не­віддільне від тілесного, однак не перебуває з ним у причинно-наслідковому зв'язку.

Реакція — будь-яка відповідь організму на зміну у внутріш­ньому чи зовнішньому середовищі — від біохімічної реакції ок­ремої клітини до умовного рефлексу.

Рекапітуляція — скорочений в часі повтор в онтогенезі оз­нак філогенетичних (історичних) форм.

Релізери — зовнішні подразники, які створюють у сукуп­ності пускову ситуацію (див. Ключові подразники).

Рефлекс — закономірна реакція організму на зміни зовніш­нього чи внутрішнього середовища, здійснювана через цент­ральну нервову систему у відповідь на подразнення рецепторів.

Рефлекторна дуга — шлях, яким проходять нервові імпуль­си від рецептора до виконавчого органа будь-якого рефлексу.

Рецепція — трансформація енергії зовнішнього світу у не­рвовий процес збудження, яке поширюються та несе нервовим центрам інформацію про дії відповідного подразника.

Розвиток — рух від простих форм і структур до вищих, складніших.

Розвиток психіки — закономірна зміна психічних процесів у часі, яка виражається в їхніх кількісних, якісних та струк­турних перетвореннях.

Свідомість — вища інтегрована форма психіки, яка скла­дається під впливом суспільно-історичних умов у трудовій діяльності людини та її спілкування за допомогою мови з інши­ми людьми.

Сенсорний — чуттєвий, пов'язаний з відображенням дійснос­ті за допомогою відчуттів та сприймання.

Сигнал — умовний знак для передавання конкретної або узагальненої інформації.

Сила звички — сила зв'язку "стимул — реакція", яка є функ­цією кількості підкріплень.

Синапси — спеціалізовані утвори, за допомогою яких не­рвові клітини пов'язані одна з одною.

Статевий імпринтинг — різновид імпринтингу (див. Імприн-тинг), коли молода тварина запам'ятовує характеристику (за­барвлення та ін.) представників протилежної статі свого виду, що є важливою умовою для подальшого спарювання.

Статевий інстинкт — інстинкт, пов'язаний з продовженням роду, виявляється в потязі до осіб протилежної статі та стате­вому зближенні.

Субдомінантний — подразник, який є побічним щодо домі­нанти.

Субституція — заміщення (під час гри).

Схема підкріплення — умови, за яких співвідносяться різні види підкріплень.

Таксиси — природжені способи просторової орієнтації в бік сприятливих або несприятливих умов середовища.

Теорія функціональних систем — концепція організації про­цесів у цілісному організмі, який взаємодіє із середовищем.

Територіальна поведінка тварин — сукупність різних форм активності тварин, спрямованих на завоювання та використан­ня певного життєвого простору.

Тропізм — зміна напрямку руху рослин під впливом біоло­гічно значущих подразників.

Умовний рефлекс — набута реакція організму на певний подразник, що виникла в результаті поєднання цього подразни­ка з позитивним підкріпленням з боку актуальної потреби.

Факультативне научіння — індивідуальний досвід.

Фенотип — сукупність властивостей організму, які створю­ються в процесі його розвитку.

Філіальний імпринтинг — різновид імпринтингу (див. Імприн­тинг), який характеризується "реакцією слідування", коли моло­да тварина слідує всюди за об'єктом уподобання.

Філогенез — історичне формування групи організмів.

Фотокінез — здатність світового подразника збільшувати або зменшувати загальний рівень рухової активності тварини за одиницю часу.

Фотопатія — здатність організму витримувати рівень освіт­лення та реагувати на нього.

Фототаксиси — зміна траєкторії нижчих тварин у разі зміни освітлення.

Функціональний стан центральної нервової системи — тло

або рівень активації нервової системи, на якому реалізуються ті або інші поведінкові акти тварин та людини.

Хемотаксиси — зміна траєкторії нижчих тварин у відповідь на подразник.

Шимпанзеподібний вік — особливий період у фізичному і психічному розвитку дитини від 10-12 місяців, у якому її дії нагадують дії мавп.

Ювенільний період — ігровий період у вищих тварин, який закінчується з початком статевого дозрівання.

ЗМ I СТ

Передмова 3

Вступ 4

Розділ 1. Предмет і завдання порівняльної психології 7

1. Порівняльна психологія та зоопсихологія: спільне та відмінне у предметі 7

2. Зв'язок порівняльної психології з іншими галузями психології 9

3. Методи вивчення психіки людини

та тварин 11

Практикум 14

Список використаної та рекомендованої літератури 16

Розділ 2. Загальна характеристика психічної діяльності

людини та тварин 17

1. Вроджена і набута поведінка 17

1. Зовнішні та внутрішні чинники інстинктивної поведінки. Пластичність інстинктивної

поведінки 20

3. Научіння та його роль в розвитку психіки. Загальна характеристика основних

типів научіння 25

Практикум 30

Список використаної та рекомендованої літератури 34

Розділ 3. Розвиток психічної діяльності тварин

в онтогенезі 35

1. Розвиток психічної діяльності в пренатальному періоді 35

2. Розвиток психічної діяльності в ранньому постнатальному періоді 47

1. Розвиток психічної діяльності

в ювенільному (ігровому) періоді 60

Практикум 73

Список використаної та рекомендованої літератури 76

Розділ 4. Основні форми поведінки тварин 77

1. Репродуктивна поведінка, шлюбні церемонії

та піклування про потомство 77

2. Територіальна поведінка 83

3. Домінування та ієрархія 84

4. Ігрова та дослідницька поведінка 86

5. Агресивна поведінка та агресія 90

6. Угруповання, популяції та міграції тварин 93

Практикум 101

Список використаної та рекомендованої літератури 103

Розділ 5. Механізми поведінки тварин 104

1. Вплив гормонів і подразників на поведінку 104

2. Конфліктна поведінка 109

3. Вплив незвичних стимулів 110

Практикум 113

Список використаної та рекомендованої літератури 115

Розділ 6. Індивідуальна пам'ять та научіння 116

1. Звикання та сенситація як найпростіші форми научіння 117

1. Форми научіння не пов'язані

з підкріпленням 119

3. Генетична пам'ять 122

4. Філогенетичні рівні пам'яті 124

Практикум 127

Список використаної та рекомендованої літератури 129

Розділ 7. Елементарне мислення тварин 131

1. Мислення людини та розумова діяльність тварин 131

2. Визначення поняття мислення тварин.

Експерименти з вивчення мислення тварин 134

3. Поняття про "емпіричні закони" і елементарні логічні задачі 147

Практикум 155

Список використаної та рекомендованої літератури 158

Розділ 8. Комунікативна поведінка тварин 159

1. "Мова" тварин та мова людини 159

2. Здатність тварин до символізації 162

3. Навчання тварин мов-посередників 165

Практикум 172

Список використаної та рекомендованої літератури 176

Розділ 9. Еволюція психіки та антропогенез 177

1. Елементарна сенсорна психіка 177

2. Перцептивна психіка 182

3. Проблема походження свідомості 187

4. Проблема походження трудової діяльності 189

5. Предметна діяльність мавп 193

6. Передтрудова предметна діяльність мавп 195

7. Знаряддя тварин і знаряддя праці людини 198

1. Матеріальна культура та біологічні закономірності 201

8. Проблема зародження суспільних відносин

і членороздільного мовлення 202

10. Демонстраційне моделювання 203

11. Мова тварин та членороздільне мовлення 205

12. Формування людської мови 208

Практикум 211

Список використаної та рекомендованої літератури 215

Глосарій 216

The study guide sets out the fundamentals of the normative course of com­parative psychology, discloses the essentials relative to the appearance of a mental reflection, development of mentality in the phylogenesis and ontogenesis, as well as the prehistory of the origin of the human consciousness. It examines some problems of interaction of biological and social determinants in behavior. The suggested set of practical procedures at the end of each part will facilitate an active and conscious digestion of educational information.

The book is meant for students of higher educational establishments who learn a course of comparative psychology.

Навчальне видання

Туриніна Олена Леонтіївна Сердюк Людмила Захарівна