Практикум Творчі завдання

1. Перед мавпою дослідник ховав фрукти за непрозору пере- городку, а потім непомітно підміняв їх капустою. Тварина по- чинала шукати побачене. Проте, знайшовши капусту, вона не припиняла пошуків доти, доки дослідник не давав їй фрукти. Такі ж результати дали експерименти з лисицями та собаками.

Про що свідчать ці результати? На якій стадії розвитку пси­хіки перебувають ці тварини?

2. Поза кліткою, в якій сидить шимпанзе, на відстані, яка не дозволяє дотягнутися кінцівкою, кладуть принаду (банан, апельсин). У клітці лежить палка. Спочатку тварина намагаєть- ся схопити фрукти безпосередньо лапою. Ці спроби не прино- сять успіху. Активність шимпанзе на деякий час начебто зга- сає. Тварина відволікається від принади і вже не намагається більше дістати її. Потім знову вдається до таких спроб, але те- пер уже бере палку, простягає її до плоду, торкається, тягне палку назад, знову простягає її і знову тягне назад. Як наслі­док плід усе більше наближається до мавпи, зрештою, вона отри­мує його. Задачу розв'язано.

Як пояснити таку поведінку тварини? Про яку стадію роз­витку психіки вона свідчить ?

3. Спостереження за термітами (загін суспільних комах) під час побудови ними гнізда (термітника) дало змогу виділити три фази їхньої спільної діяльності. На першій фазі спостерігаєть- ся безладна й неузгоджена активність, та й то лише окремих комах. На другій фазі до будівництва залучаються майже всі терміти: одні з них переносять глиняні кульки і розкладають їх будь-де, інші починають рити галерею. Проте кожен з них діє сам по собі, і тоді буває так, що один терміт хапає й відносить кульку, щойно принесену іншим. Третя фаза характеризується вже узгодженою поведінкою і починається тоді, коли в деяких місцях будівництва накопичуються кульки. Тепер уже всі кома- хи займаються викладанням стовпів — підмурівка термітника, причому кульки вони складають не в центрі стовпа, а трохи ближче до краю. Так починається спорудження арки.

У чому причина узгодженості поведінки термітів? Як пояс­нюється перехід від однієї фази поведінки до іншої?

4. Песці, на шляху яких клали принаду, особливим при- строєм з'єднану з націленою на них рушницею, хапали її і від- разу ж гинули. Проте згодом тварини "помудрішали" — вони почали проривати у снігу хід і брати принаду знизу, не потрап- ляючи під кулю. А олені замість того, щоб бігти від шуму, що його зчиняють загоничі, в бік мисливців, з часом змінювали напрямок руху і бігли на шум, прориваючись таким чином че- рез лінію загоничів і рятуючись.

Про що свідчить така поведінка? На якій стадії розвитку психіки перебувають ці тварини?

5. Індіанське плем'я гуїчолів ототожнює оленя і пір'я птаха, оленя і пшеницю. Пшениця, стверджують гуїчоли, колись була оленем. Здійснюючи ритуал, вони кладуть оленя на пшеницю і поводяться з ним так, начебто він є снопом. Коли вони випи- вають бульйон, зварений з оленячого м'яса, то розраховують, що врожай пшениці буде добрим. За цієї ж причини вони їдять оленину перед тим, як зорати поле.

Як це явище характеризує первісну свідомість? Як його можна пояснити?

6. Коли жінка з племені маорі (Нова Зеландія) дізналася, що з'їла фрукти — предмети табу, то вигукнула, що дух вождя, який наклав табу, обов'язково вб'є її. Через кілька годин вона справді померла. Очевидно, порушення табу призвело до нерво- вого шоку, що став причиною смерті.

Які особливості первісної свідомості проявилися таким чи­ном? Що могло бути причиною їх появи?

7. Етнографи описали статеві "виробничі" табу у деяких дав- ніх народів, сутність яких полягала у забороні статевих кон- тактів у період підготовки до полювання і самого полювання. Наприклад, індіанці нутка (північно-західне узбережжя Пів- нічної Америки) вважали, що у невдачі при полюванні на китів винний той, хто порушив це табу, й суворо карали його. Подібні табу були й у давніх римлян, німців, угорців, естонців, ук- раїнців, росіян.

Через які причини могли виникнути такі табу? Яку роль вони відігравали у житті первісної спільноти?

8. У минулому населення Маркізьких островів (Полінезія) дуже боялося чаклунів. Чаклун збирав волосся, нігті або що- небудь, що належало людині, якій він хотів заподіяти шкоду, загортав це в зелений листок і ховав у мішок, зав'язаний складним вузлом. Із дотриманням певної послідовності дій цей мішок закопували. Після цього людина вмирала від виснажли- вої хвороби. Щоб врятувати життя, потрібно було знайти захо- ване, адже магічний засіб при цьому втрачав свою силу. До подібних дій вдаються і австралійські чаклуни. Один абориген пояснив їх так: "Коли наш знахар бере щось належне людині і підсмажує це із заклинаннями, вогонь вбирає в себе запах цієї людини, і це добиває бідолаху".

Про яке явище йдеться? Як це характеризує первісну сві­домість?

9. У давніх євреїв слово "нефеш" (дихання) вживалося із та- кими значеннями: "життя", "душа", "розум тварини", а слова "руах", "нешама" — для позначення переходів від "дихання" до "духу". Цим значенням відповідають арабські слова "рух" і "нефе". Те саме стосується санскритських слів "атман" і "пра- на", грецьких "псюхе" і "пневма", латинських "анімус", "ані- ма", "спірітус". Аналогічно слов'янське "дух" пов'язує поняття "дихання", "душа". У діалекті циган також зустрічається сло­во "дух" зі значенням "дихання душі, життя". Першим значен­ням німецького "гейст" і англійського "гост" також, напевно, було "дихання".

Що дає аналіз цих слів для розуміння особливостей первіс­ної свідомості?

10. У мові жителів островів Самоа, що в Тихому океані, є слово "мусу". Закоханий юнак прагне поводити себе з коханою так, щоб вона стала "мусу". Проте на будь-яке запитання про причини своєї поведінки самоанець відповідає: "Хто його знає". Характеризуючи людину, він повідомить її вік, статус, родинні зв'язки, якісь вади, чим вона займається, але нічого не скаже про її особливості. Та й у самоанській мові немає граматичних форм для утворення порівняльного ступеня, які б давали змогу порівнювати людей між собою. Одна з негативних оцінок само-анця: " Хоче бути вищим за всіх".

Про що свідчить це явище? Як воно характеризує процеси розвитку свідомості?