5. Предметна діяльність мавп

Своє конкретне втілення взаємодія зору і тактильно-кінеста-тичної чутливості рук знаходить у надзвичайно інтенсивній та різноманітній маніпуляційній активності мавп.

Дослідження, проведені деякими зоопсихологами (Ладигі-ною-Котс, Войтонісом, Левикіною, Фабрі, Новосьоловою та ін.), показали, що як нижчі, так і вищі (людиноподібні) мавпи здійснюють під час маніпулювання практичний аналіз об'єкта (розчленовування, розбір його, виділення й обстеження окре­мих деталей тощо). Однак у людиноподібних мавп значно силь­ніше, ніж у нижчих, виражені синтетичні ("конструктивні") дії, тобто відтворення з частин цілого шляхом зближення, поєднан­ня, нашаровування предметів, їх скручування, загортання, пе­реплетення тощо. Конструктивні дії зустрічаються в природних умовах у шимпанзе під час будування гнізда.

Крім конструктивної діяльності Ладигіна-Котс визначила ще такі форми діяльності, які виявляються в ході маніпулювання предметами: орієнтовно-обстежуючу (ознайомлювальну), оброб-лювальну, рухово-ігрову, збереження предмета та відкидання його, а також знарядійну діяльність. Кількісний аналіз загаль­ної структури діяльності шимпанзе в процесі маніпулювання привів Ладигіну-Котс до висновку, що стосовно нехарчових об'єктів найчастіше проявляються ознайомлювальна (поверхо­ве ознайомлення з предметами — не залишає на них помітних слідів), оброблювальна (поглиблення впливу на предмет — дря­пання, гризіння, розчленування тощо) і конструктивна діяль­ності. Найменшою мірою виявлялася знарядійна діяльність.

Ладигіна-Котс пояснює ці розходження в питомій вазі окремих форм предметної діяльності шимпанзе особливостями способу життя цього антропоїда. Велике місце орієнтовно-обстежуваль-ної та оброблювальної діяльності у поведінці шимпанзе пояс­нюється розмаїтістю рослинних кормів і складних умов, у яких доводиться відрізняти їстівне від неїстівного, а також нерідко складною структурою харчових об'єктів (необхідністю їхнього розчленування, виділення їстівних чи особливо смачних їх час­тин тощо).

Ладигіна-Котс звернула увагу на те, що на противагу гніздо-будівельній позагніздова конструктивна діяльність зустрічається рідко і майже не розвинута. Виявляється вона в умовах неволі в заплутуванні, обмотуванні чи переплутуванні, наприклад, гіло­чок чи мотузок, або виліплюванні кульок із глини. Таке мані­пулювання не спрямоване на отримання певного результату ді­яльності, а навпаки, найчастіше переходить до деструктивних дій, тобто руйнування результату діяльності (розплетіння, роз­кручування, розчленування тощо).

Мінімальний розвиток у шимпанзе знарядійної діяльності, тобто вживання предмета як допоміжного засобу для досягнен­ня біологічно значущої мети, Ладигіна-Котс пояснює тим, що у природних умовах така форма поводження з предметами зу­стрічається вкрай рідко.

Справді, незважаючи на інтенсивне вивчення поведінки лю­диноподібних мавп у природних умовах, здійснене деякими дослідниками за останні роки, відомі лише окремі випадки зна-рядійних дій. До таких спостережень належать описані Лавік-Гудолл випадки витягання термітів з їх будівель за допомогою гілочок чи соломинок або збирання вологи з поглиблень у стов­бурі дерева за допомогою листя. У діях з гілочками найбільший інтерес викликає та обставина, що перш ніж використати їх як знаряддя, шимпанзе (як в описаних раніше дослідах Ладигіної-Котс) відламують листя, яке заважає.

Ці знарядійні дії диких шимпанзе є незрівнянно простіши­ми, ніж знарядійні дії, які штучно формуються в людиноподіб­них мавп у спеціальних умовах лабораторного експерименту. Це означає, що отримані в експериментальних умовах дані свідчать лише про потенційні психічні здібності цих тварин, але не про характер їхньої природної поведінки. Ладигіна-Котс розцінювала самостійне застосування знаряддя швидше як ін­дивідуальну, ніж видову рису в поведінці вищих мавп. Справді, як показують польові спостереження, така індивідуальна по­ведінка може за відповідних умов виявлятися більш-менш од­наково серед багатьох чи навіть усіх членів однієї популяції мавп.

У всякому разі, варто постійно враховувати біологічну обме­женість знарядійних дій антропоїдів і той факт, що ми маємо справу з рудиментами колишніх здібностей, зі згаслим релікто­вим явищем, яке може, однак, спалахнути в штучно створених умовах зоопсихологічного експерименту.