Тема 2, Загальна характеристика —тогенеіу людської

Розвиток психічних процесів, формування різних видів діяль- Формувашш _ності зумовлює становлення психічних властивостей лю­ дини, які є потенційною формою існування психічних проце- психічних . . ' . ■ _ . . . .

сів і зберігають їх навіть тоді, коли вони актуально не функшо- властивостеи ^%. . ■ ³ ^³. .

_, , нують. До психічних властивостей належать розумові, емо­ційні, вольові, моральні і трудові якості, характерні особли-, вості свідомості тасамосвідомості людини тощо.

Саме формування системи таких властивостей знаменує становлення особис­ тості, розвиток здатності людини виділяти себе з оточуючого середовища, усві­ домлювані буття, виходити за межі минулого і теперішнього, проектувати май­ бутнє, передбачати ае ляше найближчі, але й віддалені наслідки своїх дій, усвідом­ лювати норми суспільної поведінки і керуватися ними тощо. ] Розвиток людської психіки включає і зміни особистості в цілому, тобто фор- і мування її загальних вяаетивоатет, зокрема, властивостей особистісної спря-1 мованості, особливостей психологічної структури діяльності та сформованість 1 механізмів свідомості

Слід зазначити, що психіка розвивається як дедалі складнії! Перехід і структурно організованіша динамічна система, тобто при-

від нижчих _цес її розвитку йде від окремих елементів до цілого, від струк-, до вищих форм турно нижчого до вищого шляхом диференціації наявни психічного структур, виділення окремих функцій та їх інтеграції у нов

^житги ціле (Ш. Сєченов).

Опираючись на результати проведених досліджень, розвиток психіки доціль­но розглядати як необоротну послідовність щоразу складніших структур, у якій* генетично пізніші структури виникають із більш ранніх і включають останні у: ' неному вигляді. Як зауважив Ж. Піаже, немає генезису без структури і не структури без генезису.

Безумовно-рефлекторна система роботи мозку дитини є основою нення первісної психічної структури, а кожна нова психічна структура у ється з того, що вже є у психіці, і того, що людина засвоює з оточуючого середо* вища. При цьому генетично більш ранні структури не зникають із появою пізнЙ ших, і, в принципі, можливість повернення до них зберігається. "¹

. лоті С^ред основних заюномірнсчлвй психічного розвитку людині -ономірн передусім назвемо нерівномірність цього процесу, сутнісп

іших:

розвитку

умов різні психічні явища формуються з різною швидкістю.

ЯКОЇПОЛЯГаЄ В ТОНГУ, піл навіті. ча тйтт—~~-:~ --

2.3. Рушійні сили розвитку психіки 23

Для становлення окремих видів психічної діяльності існують найбільш сприят­ливі, так звані сензитивні періоди (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьев). Причину сензитивності можна вбачати у біологічному дозріванні мозку, а також у необ­хідності обов'язкової сформованості певних психічних процесів, на основі яких формуються інші.

Ще одна закономірність розвитку психіки людини полягає в її інтеграції, переході від недостатньо систематизованого об'єднання фрагментарних психіч­них процесів і станів до чітко окреслених процесів, станів та якостей особистості (М. Д. Левітов), формування більшої цілісності та стійкості психіки.

Серед закономірностей розвитку психіки варто виділити також ппластич- ність і компенсацію, які полягають у цілеспрямованому формуванні психіки індивіда у процесі його навчання і виховання шляхом заміни однієї функції іншою, менш розвинутої вищою за своїм розвитком. Фізіологічною основою цього є пластичність нервової системи. ' **