Тема 6. Психологічні особливості юнацтва
6.2. Взаємини з дорослими та однолітками
Різко посилюється потреба в індивідуальній інтимній дружбі. Помітно активізуються міжстатеві взаємини: розширюється сфера дружніх стосунків, розвивається нагальна потреба в коханні, з'являються серйозні захоплення, багато хто розпочинає статеве життя. Ось деякі результати опитування учнів 7-11 класів середніх шкіл і училищ Москви й Санкт-Петербурга, проведеного у 1992-93 роках. Наявність сексуального досвіду (статевий акт) визнали 15% дівчат і 22% юнаків. Майже половина з них (34% дівчат і 57% юнаків) здійснили перший статевий акт у віці менше 15 років, а 5% дівчат і 20% юнаків—у 12 років і ще молодшому віці. Серед тих, хто не досягнув 14 років, сексуальний досвід мали 2%, серед 14-15-річних—13%, серед 16-17-річних—36% опитаних.
І.С Кон, узагальнюючи дані зарубіжних дослідників', визначає як найбільш загальну тенденцію сексуального життя другої половини XX ст. зниження віку сексуального дебюту і зменшення різниці в цьому відношенні між чоловіками й жінками.
У1950-х роках у всіх західноєвропейських країнах середній вік початку сексуального життя у жінок (покоління 30-х) був як мінімум на два роки вищим, ніжу 1990-х (покоління народжених у 1972-73 рр.). Часто ця різниця була значно більшою.
У Швеції відсоток жінок, які розпочали сексуальне життя у 13 років і раніше, з 1967 по 1996 збільшився у 6 разів (зі % до 6%), а в чоловіків — у 2,5 раза (з 2 % до 5 %). Частка тих, хто зробив це між 14 і 15 роками, виросла у жінок з7%до32%,ау чоловіків—з 17% до 29%. У середньому медіанний вік сексуального дебюту у шведських жінок знизився на 2,7 років, а в чоловіків—на 1,2 року. У групі 18-24-річних респондентів у 1996 році він склав 16,4 років для жінок і 16,9років для чоловіків.
В Англії (1991) середній вік сексуального дебюту за останні 40 років знизився в жінок з 21 року до 17,3, а в чоловіків — з 20 років до 17.
У Фінляндії'(1992) відповідні цифри складають 17,9 і 18,1 років, у Норвегії (1992) — 17,5 і 19,2 років (при опитуванні молодших респондентів ці цифри нижчі: середній вік сексуального дебюту складає П.Зужінокі 18 років у чоловіків), у Франції (1992) — 18,1 і 17 років, у Бельгії (1993) — 18і17,4років, уДанії(1989)—16,7 і 17,4 років, у Португалії (1991)—19 і 16,2, у Швейцарії (1992)—18,4 і 18,2.
Характер чоловічої'сексуальної поведінки за останні півстоліття змінився значно менше, ніж характер жіночої. У південноєврдпейських країнах чоловіки завжди починали статеве життя порівняно рано і вік сексуального дебюту тут залишився практично незмінним (у Португалії він знизився 316,4 року в 1950-х до 16,2 на початку 1990-хроків). В інших країнах (Бельгія, Німеччина й Нідерланди) вік чоловічого сексуального дебюту знизився за цейчасуоередньомунадварсжи(з20роківібільшедо18роювіменше). Іншими словами, різниця між поведінкою чоловіків і жінок зменшується скрізь, але різною мірою: в одних країнах цей процес розпочався раніше, в інших—пізніше.
У скандинавських країнах (Данія, Норвегія, Швеція) найбільші зрушення у віці сексуального дебюту відбувалися вже в 1950-хроках, ще до студентської революції, причому жінки у цьому відношенні систематично випереджають чоловіків. У1960-х роках тенденція вирівнювання віку сексуального дебюту в чоловіків і жінок спостерігалася у більшості західноєвропейських країн (Фінляндії, Франції, Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Португалії й у столиці Греції'Афінах (по цілій Греції даних немає).
Послідовні зрушення у цьому напрямку, а також регіональні розходження, добре видно на прикладі Німеччини. У 1990-х роках сексуальний досвід мали 40% 16-17-річних західнонімецьких юнаків і 34 % дівчат. Для їх східнонімецьких однолітків відповідні цифри склали 47% і 59% у 16-річних та 52% і 58% у 17-річних. За даними іншого опитування (1995), у 14-15 років сексуальний досвід мали 6,1 % німецьких хлопців і 7,7% дівчат, у15-1'6 років— відповідно 15,1% і 19%; у16-17років—35,4% і42,5%, у 17-18 років — 57,5 % і 64,2 %. Середній вік сексуального дебюту в юнаків — 16,7років, у дівчат — 16,5 років, медіанний вік— 17,6 і 17,2 років. Порівняння даних опитувань у 1966, 1981 і 1996 р. показує, що традиційні розходження між чоловіками й жінками не просто зменшилися, а ніби "перевернулися".
У 1970-х роках у тих країнах, де зниження віку сексуального дебюту розпочалося ще у минулому десятиріччі, ця тенденція продовжувалася, а там, де її раніше не було (Бельгія і Швейцарія), вона з'явилася. У 1980-х роках вік сексуального дебюту в більшості західноєвропейських країн (за винятком Данії і, меншою мірою, Нідерландів) стабілізувався й перестав знижуватися.
Оскільки стабілізація віку сексуального дебюту розпочалася ще до епідемії СНІДу, то правомірно зазначити, що зумовлена вона не страхом а іншими, значно тоншими соціально-психологічними причинами: віднов ленням романтичних цінностей вірності та кохання, які так войовничо заперечувалися юними анархістами 1960-х років, важливим значенням пси хологічної інтимності у стосунках, зростанням сексуальної вибірковості молоді, прийняттям молодіжною субкультурою факту індивідуальних відмінностей тощо.
'є аске-вогї
і <
Юнацькі мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному теплі, душевній близькості, розумінні. Як правило, вони не співпадають (особливо в юнаків) із чуттєвістю, зумовленою статевим дозріванням. Як пише І.С. Кон, юнак не любить жінку, до якої відчуває хіть, і не відчуває потягу до жінки, яку він кохає. Закохуючись, юнаки досить вірно називають почуття, що виникає, дружбою; водночас вони відчувають сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту, еротизм як вираження біологічної сексуальної потреби. Юнаки псго перебільшують фізичні аспекти сексуальності, а деякі намагаються відсторонитися від них. У таких випадках, зазвичай, психологічним захистом слугує ас тизм чи інтелектуалізм. Замість того, щоб навчитися контролювати прояви сн чуттєвості, вони прагнуть цілком відмовитися від них: аскети — тому, що чут вість "брудна", а інтелектуали — тому, що вона "нецікава".
Старшокласники, як і підлітки, іноді схильні наслідувати один одного і саме утверджуватися в очах однолітків за допомогою дійсних чи уявних "перемог". Не
лише у середніх, але й? старших класах легкі закоханості нагадують епідемії: як тільки з'являється одна пара, відразу закохуються всі інші. Причому багато хто захоплюється однією і тією ж найпопулярнішою в класі дівчиною (чи юнаком). Здатність до інтимної юнацької дружби і романтичного кохання, що розвива-<ться у цьому віці, позначиться і в майбутньому дорослому житті, визначаючи важливі сторони розвитку особистості, моральне самовизначення і те, кого і як буде любити вже доросла людина.
- Тема 1. Предмет та методи вікової психологи
- 1 Нагадаємо, що предметом науки є та сторона наукою.
- 1.2. Загальна характеристика віку
- Тема 1. Предмет та методи вікової психології
- Тема 1. Предмет та методи вікової психології
- Вітчизняна
- 1.4. Методи вікової психології
- Тема 1. Предмет та методи вікової психології
- 1.4. Методи вікової психології
- 2.2. Особливості психічного розвитку
- 2.1. Розвиток і формування
- Тема 2, Загальна характеристика —тогенеіу людської
- 2.3. Рушійні сили розвитку психіки
- 2.4. Навчання, виховання та розвиток психіки
- 2.4. Навчання, виховання та розвиток психіки
- 2.5. Вікова періодизація психічного розвитку
- 2.5. Вікова періодизація психічного розвитку
- 3.1. Особливості психічного розвитку немовляти
- Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вії
- Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вії
- Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік
- 3.2. Початковий розвиток особистості
- Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік
- 3.3. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку
- 13. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку 49
- Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вії
- Тема 3. Психологічні особливості дошкільного вік
- 3.4. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти
- 4.1. Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра
- Тема 4. Психологічні особливості молодшого школ
- 4.2. Навчальна діяльність молодших школярів
- Тема 4. Психологічні особливості молодшого школяр
- Тема 4. Психологічні особливості молодшого школя
- 4.3. Розвиток пізнавальних психічних процес
- Тема 4. Психологічні особливості молодшого шк
- Тема 4. Психологічні особливості молодшого ш*
- 4.4. Формування особистості дитини в початкових класах
- 6.1. Загальна характеристика підліткового ви
- 5./. Загальна характеристика підліткового віку
- 5.2. Стосунки з однолітками та дорослими
- 5.3. Розвиток пізнавальних процесів
- Тема 5. Психологічні особливості підлітка
- 5.4. Формування особистості підлітка
- 5.4. Формування особистості підлітка
- 86 Тема 5. Психологічні особливості підлітка
- 5.4. Формування особистості підлітка 87
- Тема 5. Психологічні особливості підлітка
- 5.4. Формування особистості підлітка
- 6.1. Загальна характеристика ранньої юності
- 6.2. Взаємини з і
- 6.2. Взаємини з дорослими та однолітками
- Тема 6. Психологічні особливості юнацтва
- Тема 6. Психологічні особливості юнацтва
- 6.3. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток
- 6.4. Формування особистості в період ранньої юності
- 6.4. Формування особистості в період ранньої юності
- Тема 6. Психологічні особливості юнацтва
- 6.4. Формування особистості в період ранньої юності
- 104 Тема 6. Психологічні особливості юнацтва