6.4. Формування особистості в період ранньої юності

Сам процес пізнання навколишнього світу має свою специфіку в різні вікові періоди. Підліток відштовхується у пізнанні дійсності багато у чому "від себе", від своїх переживань. Старшокласник, навпаки, пізнаючи навко­лишнє, повертається до себе і ставить світоглядні питання: "А щоЯ значу в цьому світі?", "Яке місце Я займаю у ньому?", "Які мої можливості?", "Який Я?". Він шукає чіткі, однозначні відповіді, у своїх поглядах категоричний, недостатньо гнучкий—недарма кажуть про юнацький максималізм.

Варто мати на увазі, що світоглядні проблеми не вирішуються раз і назавжди. Наступні кризи, труднощі, життєві колізії приведуть до перегляду юнацьких пози­цій. Доросла людина буде повертатися до цих "вічним" проблем, відмовляючись від своїх колишніх рішень або ж утверджуючись у них знову, але вже на іншому, вищому рівні.

Безумовно, не в усіх старшокласників світогляд формується як система чіт­ких, стійких переконань. Окремим учням вчителі дають такі характеристики: "Безпринципний, ніколи не знаєш, чого від нього сподіватися", "Не має власної думки, завжди наслідує інших" тощо. За даними одного з опитувань, проведе­ного у 90-і роки, 50% старшокласників вважають себе схильними змінити власне рішення під впливом однолітків та дорослих, 69% зауважують невпевненість при виборі власної позиції, сумніваються у правильності своєї точки зору.

Процес відкриття власного "Я" складний і внутрішньо суперечливий. Неспо­дівано виявляється, що "внутрішнє" "Я" не співпадає з "зовнішньою" поведін­кою, тому актуальною стає проблема самоконтролю. Невизначеність, недостат­ня диференційованість, розмитість "Я" в цьому віці зумовлюють відчуття стур­бованості та внутрішньої порожнечі, яку слід чимось заповнити, що, у свою чергу, породжує посилення потреби у спілкуванні. Водночас зростає вибірко­вість спілкування та потреба у відособленні від інших.

У дослідженні Т.В. Снєгірьоеої визначено шість типів ціннісної струк­тури "Я", що відображають індивідуальну своєрідність особистісного са­мовизначення у ранньому юнацькому віці і виражаються у співвідношенні між минулим, сьогоднішнім і майбутнім "Я".

1. Усі три ^"пов'язані між собою з дотриманням наступності й одна­ ковою мірою відповідають ідеальному "Я". Це — суб'єктивне гармонійне уявлення людини про себе.

2. Актуальне ^"більшою мірою тяжіє до майбутнього, ніж до минулого "Я". "Я"-минуле уявляється дуже далеким, ставлення до нього незмінно критич­ не. Сучасне ^"виступає як новий ступінь особистісного самовизначення.

3. Майбутнє "Я"відірване від сьогодення. Усі три ^"сприймаються як абсолютно різні. Зідеальним "Я" узгоджується лише "Я"-майбутнє.

4. Ідеальне "Я" не включене ні до актуального, ні до майбутнього "Я" воно ізольоване від них і не бере участі у розвитку особистості.

5. Минуле і сьогоднішнє "Я" пов'язані між собою. Інший полюс, відірва­ ний від них, утворює зв'язок між майбутнім та ідеальним "Я". Такепоєднан-