15.2. Методи діагностики когнітивного розвитку

Когнітивний розвиток є суттєвим фактором та показником становлення цілісної особистості дитини. Діяльність пізнавальної сфери визначає якість засвоєння різноманітної інформації про оточуючий світ, її переосмислення, зберігання та відтворення. Отже, забезпечується фундаментальний процес привласнення дитиною культурно-історичного досвіду людства, виникнення та розвиток вищих психічних функцій.

Діагностичне вивчення когнітивної сфери доцільне лише у випадку, коли воно продиктовано реальною життєвою проблемою: відставання дитини в навчанні, незадовільна дисципліна, готовність до шкільних навантажень, прогнозування подальшого просування у навчанні тощо. Встановлення дійсного рівня розвитку пізнавальних процесів не є тотожнім отриманню результатів певних методичних процедур. Ще Л.С.Виготський встановив, що для характеристики цього рівня однакове велике значення має як те, що дитина може робити сама (“зона актуального розвитку”), так і те, що вона може здійснити у даному напрямі за умови допомоги дорослого (“зона найближчого розвитку”). Як правило, добірки методик орієнтовані на визначення “зони актуального розвитку”, а головним завданням шкільного навчання є встановлення саме “зони найближчого розвитку”. Психолог, за умови індивідуального експерименту, може використати зібрані матеріали для визначення “зони найближчого розвитку”, встановити зміст та ступень допомоги дитині в ії “проходженні”, а отже, фактично спрогнозувати когнітивний розвиток учня.

Для орієнтації в методах експериментально-психологічних досліджень рекомендуємо використовувати спеціальну літературу з питань експериментальної психології і психодіагностики, зокрема книгу Бурлачка Л.Ф. і Морозова С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике.-К.:Наукова думка, 1989; Збірник психологічного інструментарію – Розвиток пізнавальних процесів дитини / Упоряд.: С.Максименко, О.Плавник – К.: Мікрос-СВС, 2003.; тести психодіагностичних систем вітчизняних і зарубіжних психологів – А.П.Нечаєва, Н.Д.Левітова, Г.Айзенка, Д.Векслера, Д.Равена та ін. Призначення тестів – ілюстрація і приклади експериментально-психологічних методик. З певними застереженнями вони можуть використовуватись і в практичних цілях – для ознайомлення з рівнем розвитку дитини, дорослого чи іншого психічного процесу й вміння пов’язувати психологічні завдання. Наведені тести потрібно використовувати в різноманітних їх варіантах як матеріал для тренування розвитку здібностей особистості.