5.2. Основні фактори розвитку

Маніпулятивна діяльність поступово змінюється предметною діяльністю (провідна діяльність), спрямованою на засвоєння суспільно вироблених способів використання предметів. Спілкування з дорослим стає формою організації, засобом здійснення предметної діяльності. Воно перестає бути влaсне діяльністю, оскільки в ранньому віці дитина цілком зосереджується на предметі. Однак самостійно оволодіти способами використання предметів малюк не може: функціональні властивості предметів відкриваються йому через навчально-виховний вплив дорослого. Наприклад, деякі предмети вимагають чітко окресленого способу дій (закривання коробок кришками, нанизування кілець пірамідки, складання конструкторів тощо). Для інших способів дії чітко фіксуються їх суспільним призначенням – це предмети-знаряддя (молоток, олівець, ложка та ін.).

Соціальна ситуація розвитку в період раннього дитинства кваліфікується як початок порушення емоційної єдності з дорослим. Багато в чому вона аналогічна ситуації на попередньому етапі. Дитина ще не спроможна самостійно задовольняти свої життєві потреби, а, отже, спілкування з дорослими є необхідною умовою забезпечення її життєдіяльності. Центральними новоутвореннями стають розвиток самосвідомості, мовний розвиток, система власного „Я”.

Розвиток психіки у ранній період залежить від ряду факторів. Суттєву роль тут відіграє оволодіння дитиною прямоходінням, що робить її спілкування з оточуючим світом самостійним, розширює коло речей, які стають об`єктами пізнання, розвиває здатність орієнтуватися у просторі та маніпулювати різноманітними предметами.

Оволодіння предметною діяльністю суттєво впливає на психічний розвиток дитини в ранньому віці.

Згідно з Д.Б.Ельконіним, предметна діяльність розвивається за двома напрямками:

– еволюція дії: від спільної з дорослим до самостійної;

– розвиток засобів та умов орієнтації дитини під час виконання предметної дії.

Моделями реальних предметів виступають іграшки. Вони багатофункціональні, тому набагато легше в процесі дії відокремити орієнтувальну частину від виконавчої, отже оволодіння діями відбувається швидше. До кінця раннього віку дитина має можливість використовувати предмети адресно, враховуючи їх функціональне призначення.

На третьому році життя починають формуватися нові види діяльності, такі як гра, малювання, конструювання, ліплення та ін.