5.1. Розвиток моторики та фізичних можливостей

Дитина раннього віку (від 1-го до 3-х років) ходить, бігає, маніпулює предметами та виконує ними різноманітні операції. Оволодіння цими діями відбувається дуже інтенсивно. До трьох років покращується стан тонкої моторики: діти застібають ґудзики, самостійно одягаються, обслуговують себе за столом. Вони мають можливість об’єднувати та координувати різноманітні моторні дії. Наприклад, трирічна дитина може оперувати виделкою та водночас спілкуватися. Для швидкого моторного розвитку повинні бути такі вимоги: готовність, увага, активність, зворотній зв’язок. Кращим показником формування готовності в дитини є наслідування дій дорослих, коли дитина отримує задоволення від спільних дій.

За Л.С. Виготським, активність дитини в діяльності є найважливішою умовою психічного розвитку. Для реалізації можливості бути активним необхідні відповідні умови: простір, іграшки, відповідна стимуляція. Тому на дорослих покладається відповідальність щодо налагодження відповідної учбової атмосфери з усіма засобами та умовами моторного розвитку дітей. Насамперед це власний приклад, спільна діяльність дорослого та дитини. Також найважливішими умовами розвитку моторики є увага та внутрішня мотивація. Головним зовнішнім мотивом в цей період є отримання задоволення, а внутрішнім – винагорода від дорослого. Зворотний зв’язок від досягнень забезпечує утримання мотивації. Фізичні можливості дитина застосовує щодо дослідження та навчання. Важливо пам’ятати, що моторика та мова розвиваються взаємозалежно.

Інтенсивний фізичний ріст дитини на етапі раннього дитинства продовжується, хоча його темп дещо сповільнюється. Окрім цього, має місце анатомічне формування і функціональний розвиток тканин та органів. Швидко збільшується вага. Змінюється співвідношення між величиною голови, тулуба та кінцівок. Уже до двох років у дитини прорізуються молочні зуби. Розвиваються органи дихання та кровообігу тощо.

Підвищується працездатність нервової системи, збільшується загальна вага мозку, зростає регулююча роль кори великих півкуль та її контроль над підкорковими центрами.