11.4. Кризові стани та критичні ситуації

Кризові стани виникають у психічно здорових дітей і підлітків за психологічно складних ситуацій і виявляються у психічному напруженні. Замкненості, пасивності, емоційних розладах.

Існує кілька типів критичних ситуацій: психічний стрес, фрустрація, конфлікт, криза.

Стрес стає причиною критичної ситуації тільки в індивіда, нездатного долати зовнішні перешкоди взагалі ( тоді як внутрішньою потребою якого є обов’язкове подолання кожної з них).

Фрустрація полягає у наявності як сильної мотивації досягнення мети, так і серйозних перешкод, що заважають цьому. Фрустрації породжує відповідну поведінку – хаотичну, збуджену, агресивну тенденцію до сліпого наслідування форм фіксованої поведінки, регресію – звернення до тих поведінкових моделей, які домінували у ранні періоди життя.

Конфлікт (конфліктна ситуація) може виникнути лише тоді, коли в індивіда з’являється власний внутрішній світ, власна система цінностей і здатність відчувати провину, тобто лише у підлітковому віці.

Кризові стани породжуються критичними ситуаціями в сім`ї та школі і є специфічними для підлітків.

Сімейні критичні ситуації полягають у:

• відриві від матері (через хворобу, від’їзд чи ухід);

• незлагоді батьків;

• знущанні, образах, побитті;

• появі нової людини в сім`ї (вітчима, мачухи, другої дитини).

Шкільні критичні ситуації полягають у:

• труднощах через нездатність до навчання;

• труднощах через відсутність контакту з вчителем;

• неприйнятті дитячим колективом;

• зміни школи;

• переживання через хворобу (відрив від ровесників, больові відчуття, відрив від шкільних програм).

Отже, кризові стани підлітків зумовлені втратою почуття ідентичності, негативною само ідентифікацією, розчаруванням у дружбі, коханні або переживаннями, пов’язаними з приниженням людської гідності.

Зовнішні вияви кризових станів бувають різноманітними: від емоційної нестриманості, жахів, агресивності, мовних розладів до суїцідальної поведінки.