logo search
dyf psyhol

17.6. Конструктивні тенденції індивідуальності

Характерна для всіх проявів цілісної індивідуальності потрійність детермінації — що виявляється через сукупний ефект синергетичної взаємодії природних і соціальних дій з чинником суб'єктивного життєвого досвіду людини — найвиразніше виявляється при аналізі феномена креативності.

Загальна генетична база, що виявляється багатьма дослідниками, яка є одночасно потенціалом креативності і можливих психопатологічних девіацій, залишається лише передумовою (як і наявність, наприклад, обдарованості є лише потенційна передумова для розвитку таланту) поза контекстом активності самого суб'єкта. Яка саме тенденція буде реалізована — деструктивна, у разі розвитку, наприклад, психотицизма як форми психозу, — або ж конструктивна, пов'язана з креативністю як формою самоактуалізації, знов залежить від "третьої змінної" — особливостей що формується Я як найважливішої структури життєвого досвіду суб'єкта, що становить.

Не кожна людина є генієм або володіє завидним талантом, але кожен здатний творити, тобто створювати нове — в самому собі, в інших людях або в навколишньому світі. Творчість як особлива форма активності виявляється найважливішою передумовою недопущення людиною адаптаційних порушень, або, іншими словами, творчість є профілактикою як деструкції особистості, так і різних форм дезадаптації.

Запитання для перевірки знань

  1. Креативність, божевілля чи геніальність?

  2. Що таке обдарованість?

  3. Різниця між обдарованістю, талановитістю і геніальністю?

  4. Які є механізми креативності?

  5. Чим характеризується творча особистість?

  6. Які ви знаєте елементи життєвого шляху творчої особистості?

Запитання на самостійне опрацювання

  1. Охарактеризуйте вікові особливості обдарованих дітей.

  2. Назвіть основні проблеми обдарованих дітей.

  3. Що мають робити батьки, щоб виховати креативну дитину?

Література

  1. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. — СПб.: Питер Ком, 1999 — 368 с.

  2. Либин А. В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. М.: Смысл, 1999. — 532с.

  3. Матюшкин А.М. Загадки одаренности: Пробл. практ. диагностики. — М.: Школа-Пресс, 1993.

  4. Машков В.Н. Основы дифференциальной психологии. — СПб.: Изд-во —Петербургского ун-та, 1998. — 132 с.

  5. Нартова-Бочавер С.К. Диференцыальная психология: учебное пособие. —129с.

  6. Пономарев Я. А. Психология творчества // Тенденции развития психологической науки. – М.: Наука, 1991.

  7. Теплов Б.М. Способности и одаренность // Психология индивидуальных различий. Тексты. — М., 1982. — 129-139 с.