2.1. Взаємодія середовища і спадковості.
Визначення джерел індивідуальних варіацій психічного – центральна проблема диференційної психології. Відомо, що індивідуальні відмінності породжуються численними і складними взаємодіями між спадковістю і середовищем. Спадковість забезпечує стійкість існування біологічного виду, середовище – його мінливість і можливість пристосовуватися до умов життя, що змінюються. Спадковість міститься в генах, що передаються батьками ембріонові при заплідненні. Якщо є неповнота генів, організм, що розвивається, може мати фізичні аномалії або психічні патології. Проте навіть в звичайному випадку спадковість допускає дуже широкий спектр варіацій поведінки, що є результатом підсумовування норм реакцій різного рівня – біохімічних, фізіологічних, психологічних. А всередині меж спадковості кінцевий результат залежить від середовища. Таким чином, в кожному прояві активності людини можна знайти щось від спадковості, а щось – від середовища, головне – визначити міру і зміст цих впливів.
Крім того, у людини присутня соціальна спадковість, якої позбавлені тварини. Проте в цих випадках відзначають стійкий прояв особливостей впродовж декількох поколінь, але без генетичної фіксації.
“Так звана соціальна спадщина насправді не може встояти під впливом навколишнього середовища” – пише А. Анастазі [1]. Різні теорії і підходи по-різному оцінюють внесок двох чинників у формування індивідуальності [1,2,3,4,]. Історично виділилися наступні групи теорій з погляду переваги біологічної, соціально-культурної детермінації.
1. У біогенетичних теоріях формування індивідуальності розуміється як таке, що зумовлене природженими і генетичними задатками. Розвиток – поступове розгортання цих властивостей в часі, а внесок впливів середовища дуже обмежений. Прихильником цього підходу був Ф. Галътон, а також автор теорії рекапітуляції Ст. Хол.
2. Соціогенетичні теорії стверджують, що спочатку людина – чиста дошка, а всі її досягнення і особливості зумовлені зовнішніми умовами (середовищем). Подібна позиція розділялася Дж. Локком [1,4,11].
3. Теорії конвергенції двох чинників. Це результат взаємодії природжених структур і зовнішніх впливів. Бюлер, В. Штерн, А. Біне вважали, що середовище накладається на чинники спадковості.
4. Вчення про вищі психічні функції (культурно-історичний підхід) Л.С. Виготського стверджує, що розвиток індивідуальності можливий завдяки наявності культури – узагальненого досвіду людства. Природжені властивості людини є умовами розвитку, середовище – джерело його розвитку.
Внесок спадковості і середовища намагається визначити генетика кількісних ознак, що аналізує різні види дисперсії значень ознаки.
Проте не кожна ознака є простою, такою, що фіксується одною парою генів. Крім того, підсумковий ефект не може бути розглянутий як арифметична сума впливу кожного з генів, тому що вони можуть виявлятись одночасно, також взаємодіяти між собою, приводячи до системних ефектів. Тому, вивчаючи процес генетичного контролю психологічної ознаки, психогенетика прагне отримати відповідь на наступні питання:
1. Якою мірою генотип визначає формування індивідуальних відмінностей? Строго кажучи, роботи Юнга показали, що і культура також є джерелом дуже стійких поведінкових проявів, закріплених в колективному несвідомому у формі архетипів, але їх збереження і прояви не можна довести природничо-науковими методами.
2. Який конкретний біологічний механізм цього впливу (на якій ділянці хромосом локалізовані відповідні гени)?
3. Які процеси сполучають білковий продукт генів і конкретний фенотип?
4. Чи існують чинники середовища, що змінюють досліджуваний генетичний механізм?
Спадковість ознаки розпізнається по наявності кореляції між показниками біологічних батьків і дітей, а не за схожістю абсолютного значення показників. Припустимо, що в результаті досліджень виявилася схожість між характеристиками темпераменту біологічних батьків і їх відданих на усиновлення дітей. Швидше за все, в прийомних сім'ях діти випробовуватимуть вплив загальних умов середовища, що розрізняються, внаслідок чого за абсолютними показниками вони стануть також схожими і на прийомних батьків. Проте кореляції наголошуватися не буде.
В даний час дискусія між прихильниками чинників спадковості і середовища втратила минулу гостроту. Численні дослідження, присвячені виявленню джерел індивідуальних варіацій, як правило, не можуть дати однозначної оцінки внеску середовища або спадковості. Так, наприклад, ще завдяки психогенетичним дослідженням Ф. Гальтона, проведеними в 20-ті роки з використанням близнюкового методу, було виявлено, що біологічно детерміновані характеристики (розміри черепа, інші вимірювання) визначені генетично, а психологічні якості (коефіцієнт інтелектуальності по різних тестах) зумовлені середовищем. На нього впливають соціальний і економічний статус сім'ї, порядок народження та ін.
Сучасний стан справ в області вивчення взаємодії середовища і спадковості ілюструється двома моделями впливів середовища на інтелектуальні здібності. У першій моделі Зайонч і Маркус стверджували: чим більше часу батьки і діти проводять разом, тим вище кореляція коефіцієнта інтелектуальності із старшим родичем. Тобто, дитина за своїми інтелектуальними здібностями схожа на того, хто довше її виховує, і якщо батьки з яких-небудь причин приділяють дитині мало часу, вона буде схожою на няню або бабусю. У другій моделі констатувалося протилежне: Макаскі і Кларк відзначали, що найбільш висока кореляція спостерігається між дитиною і родичем, предметом її ідентифікації. Тобто, найголовніше – бути для дитини інтелектуальним авторитетом. Співіснування двох моделей, що по суті виключають один одного, ще раз показує, що більшість диференціально-психологічних теорій носять вузько обмежений характер, а загальних теорій ще практично не створено.
- 2. Пізнання природи людської індивідуальності..............................................36
- 3. Загальні принципи диференційного аналізу..............................................50
- 4. Диференційні характеристики пізнавальних процесів................................59
- 5. Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість..................................................................................................................80
- 6. Координати індивідуальності людини – темперамент.................................90
- 7.Типологія темпераменту в диференціальній психології.............................110
- 8. Здібності та інтелект.........................................................................................125
- 9.Особистість: диференційно-психологічний аспект.....................................138
- 10. Конституційний фактор індивідуальності.................................................155
- 11.Стильові особливості індивідуальності.......................................................175
- 12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції...............188
- 13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок..........................................198
- 14. Критерії відмінностей між соціальними групами.....................................220
- 14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами.......................................220
- 15. Різні полюси виду homosapiens: раси та етноси.................................231
- 16. Правила без виключень.................................................................................243
- 17.Феномен креативності в диференційній психології..................................252
- 18. Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій.........................................................................................................................266
- Передмова
- Диференціальна психологія: основні поняття
- 1.1. Передумови вчення про відмінності між людьми
- Життєві спостереження і психологія здорового глузду
- Вимоги практики
- Науковий аналіз фактів і перші експерименти
- 1.2. Диференціальна психологія — право на незалежність
- Концептуальні інтерпретації: навколо цілей, завдань і методів
- Міфологія диференціальної психології
- Теоретичні установки і методологічні пастки
- 1.3. Універсальні дихотомії людинознавства: диференціально-психологічний аспект
- 1.4. Ієрархічна структура суб'єкта взаємодії зі світом: організм, індивід, особистість, індивідуальність
- 1.5. Диференціально-психологічна парадигма у вивченні людини
- 1.6. Внутрішній і зовнішній статус диференціальної психології
- Пізнання природи людської індивідуальності
- 2.1. Взаємодія середовища і спадковості.
- 2.2. Сучасне розуміння спадковості і середовища
- 2.3. Індивід, особистість, індивідуальність.
- 2.4 Диференційна психологія як наукова база психології індивідуальних відмінностей.
- 2.5. Спеціальна теорія індивідуальності
- 3. Загальні принципи диференціального аналізу
- 3.1 Принцип реалізації формального підходу
- 3.2 Принцип інтегрального аналізу
- 3.3 Принцип взаємозв'язку інтра- та інтеріндівідуальних закономірностей
- 3.4 Принцип взаємодії ендо- та екзофакторів у детермінації відмінностей.
- 3.5. Принцип вимірюваної та статистичної оцінки досліджуваних явищ.
- 4.Диференціальні характеристики пізнавальних процесів
- 4.1. Дослідження сенсорної сфери новонароджених.
- 4.2. Диференційні характеристики відчуттів та сприймань.
- 4.3. Стильові характеристики мислення.
- 4.4. Диференційні характеристики уяви.
- 4.5. Типи уваги та пам’яті.
- 10. Диференційні характеристики уяви.
- Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість.
- 5.1. Патерни емоційної взаємодії
- 5.2. Емоційні переваги, реакції та стилі.
- 5.3. Емоційні та неемоційні суб’єкти
- 5.4. Індивідуальні особливості регуляції і саморегуляції
- 5.5 Стиль мовлення: Як ми говоримо?
- 5.6. Стильові особливості свідомості
- 6. Координати індивідуальності людини - темперамент
- 6.1. Загальне поняття про темперамент.
- 6.2. Основні компоненти темпераменту.
- 6.3. Історичний аналіз темпераменту.
- Гуморальні теорії
- Морфологічні теорії
- Нейродинамічні теорії
- Факторні теорії темпераменту
- Про темперамент з погляду вищої нервової діяльності
- 6.4. Темперамент у структурі особистості
- 7.Типологія темпераменту в диференціальній психології
- 7.1. Історичні аспекти вчення про темперамент
- 7.2. Індивідуальні особливості особистості.
- 7.3. Дослідження і. П. Павлова про чотири основні типи нервової системи
- 7.4. Особливості розумової діяльності
- 7.5. Класифікація к. Леонгарда
- 8.Здібності та інтелект
- 8.2. Iq і здібність до навчання
- 8.3. Формальний аналіз інтелекту: від загального чинника до ієрархічних моделей
- 8.4.Стійкість інтелектуальних вимірювань
- 8.5. Спадковість і середовище в детерміації інтелектуальних відмінностей
- 8.6. Інтелект в структурі індивідуальних властивостей
- 9. Особистість: диференціально-психологічний аспект
- 9.1 Початок формування людської особистості
- 9.2.Концепції особистісних рис
- Екстраверсія/Інтроверсія
- Активність / Соціабельність /Емоційність
- Тривожність
- Сором’язливість
- 9.3.Теорії особистісних факторів: три, шістнадцять, п’ять
- Велика п’ятірка: лексична модель
- П’ять чинників: психометрична модель
- 9.4. Нейропсихологічна інтерпретація особистісних параметрів
- 9.5. Інтра - і інтеріндивідуальний статус особистості
- 10. Конституційний фактор індивідуальності
- 10.1. Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер
- 10.2. Типологія людини. В. Шелдон
- 10.3. Факторний аналіз будови тіла у зв'язку з психічними особливостями людини. Дж.Таннер
- 11. Стильові особливості індивідуальності
- 11.1. Поняття життєвого стилю в психології
- 11.3. Поняття психологічного подолання (coping strategies) і його варіації
- 11.4. Поняття когнітивного стилю в психології індивідуальності
- 11.5. Стиль життя і самоактуалізація
- 12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції
- 12.1. Статеві відмінності і статево-рольова поведінка
- 12.2. Деякі аспекти статевої диференціації
- Специфіка статі в пренатальному періоді розвитку
- Статева ідентифікація у малюків
- Хлопчики і дівчатка в період дозрівання
- Юнаки і дівчата в період молодості
- Чоловіки і жінки в період дорослості
- 12.3. Фактор статі і психіка
- Статеві відмінності в період дорослості
- Інтелект
- Мовні здібності
- Реакції на стрес
- Особистісні зміни
- 12.4. Соціальні стереотипи: справжні чоловіки і жінки
- 12.5. Яка реальність приховується за стереотипами?
- 13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок
- 14. Критерії відмінностей між соціальними групами
- 14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами
- 14.2. Екологія індивідуального розвитку
- 14.3. Сімейне середовище в контексті класових відмінностей
- 14.4. Вплив статусного рівня на інтелект
- 14.5. Якість життя: освіта, наявність і складність роботи, гроші і здоров'я
- 14.6. Прагнення до досягнень в контексті соціальної стратифікації
- 15. Різні полюси виду homosapiens. Раси та етноси
- 15.1.Соціокультурна координата індивідуальності
- 15.2. Крос-культурне дослідження фізичного розвитку, психічних процесів та особистості
- Ранній фізичний розвиток
- Пізнавальні процеси
- Інтелектуальна раса
- Культурні особливості мови
- Особистість крізь призму культури
- 15.3. Виховання в контексті культури
- 15.4. Етнічна самосвідомість
- Суб’єктивно-моральне розуміння брехні
- Морально-правові судження
- Ставлення до роботи
- Мрії про майбутнє
- 16. Правила без виключень
- 16.1. Інший - "не ворожий, а просто відмінний від тебе"
- 16.2. Психопатологія
- 16.3. Класифікація і вимірювання порушень
- 16.4. Симптомокомплекси аномального розвитку
- 16.5. Форми індивідуальної дезадаптації
- Когнітивно-емоційні девіації
- 17.Феномен креативності в диференціальній психології
- 17.1. На межі... Божевілля або геніальності?
- Творчість як форма душевного розладу
- Творчість як форма унікального самовираження
- 17.2. Обдарованість, талановитість, геніальність – в чому різниця?
- 17.3. Механізми креативності
- Швидкість і варіативність vs метафоричність
- Інтелектуальність vs оригінальність
- Конвергентність vs дивергентність мислення
- 17.4. Елементи життєвого шляху творчої особистості
- 17.5. Портрет генія
- 17.6. Конструктивні тенденції індивідуальності
- 18.Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій
- Універсальні фактори суб’єктивних семантичних просторів.
- Особистісні конструкти як «шляхи передбачення подій».
- Специфіка особистісних установок через призму ситуації.
- Суб’єктивне трактування життєвих подій: атрибутивні стилі.
- Щасливчики та нещасливі або Особистість та Доля.
- В галереї « Картини життєвого шляху»