16.4. Симптомокомплекси аномального розвитку

При розробці моделей психопатологічних стійких станів наголошується зв'язок останніх з трьома основними формами порушень: у енергетичному обміні, у характері поведінкової регуляції і в способах переробки інформації. Існує припущення, що шизофренія характеризується відкритістю до впливу середовища. А також дезорганізацією і відсутністю інтеграції систем індивідуальної регуляції. Цілком можливо також, що джерелом порушень у функціонуванні індивідуальності при шизофренії є збій в самій системі регуляції, яка стає нездатною до інтеграції роботи систем "входу" і "збереження". В той же час високий рівень розвитку інтелекту може виступати в ролі захисного чинника для дітей, що потрапили в групу ризику, пов'язаного з можливим розвитком шизофренії.

Будь-який індивідуальний досвід проходить через фільтр Я-концепції, тому активність суб'єкта несумісна з основними параметрами його Я-концепції, породжує психологічний дискомфорт, що проявляється в тривожності, депресії та інших видах розладів.

Двом групам дітей – агресивним і неагресивним – показували текст або прокручували відеозапис з описом якої-небудь негативної події (одна дитина ударяє іншого або не дозволяє іншому гратися). Потім дітей опитували, чи були дії порушника навмисними. Агресивні діти були схильні вважати, що порушник діяв умисне, і оцінювали агресивні дії позитивніше, причому хлопчики були схильні думати, що агресивні вчинки підвищують самооцінку.

Ворожі настрої властиві не тільки дітям з вираженою агресивністю, але характеризують також мислення депресивних дітей. Гнів і агресивність пов'язані також із змістом цілей взаїмодії з іншими. Діти, що мають високі показники за шкалою порушень, на відміну від своїх однолітків, найбільш значущим вважали отримання контролю над тими хлопчиками, які їм суперечили. Вони також відрізнялися меншим розумінням своїх власних емоцій.