Велика п’ятірка: лексична модель

Первинно в список англійських слів, які так чи інакше описують особистість, ввійшло 18 000 пунктів. Найбільш вдало ідею імпліцитної присутності в мові психологічних описів особистості сформулював Р.Кеттел: "Всі аспекти людської особистості, які мають значення і викликають інтерес або ж є корисними, вже одержали запис в субстанції мови. "

Деякі дослідники схильні позначати явище, про яке пише Кеттел, терміном "мовна особистість". Наступним етапом в аналізі "мовної особистості" стало виділення з першочергового списку найбільш загальновживаних слів складених Олпортом і Одбергом, 2800 додатків, що характеризують особистісні риси. Подальша робота над структуруванням описів з застосуванням сучасних методів факторного аналізу привела Льюіса Голдберга до виділення п'яти ознак, що базуються на лексичній гіпотезі. Відповідно до основної ідеї лексичної гіпотези, "найважливіші індивідуальні відмінності у взаємодії між людьми кодуються у вигляді окремих термінів в деяких або навіть у всіх мовах світу".

Ще в 1938 році Л. Терстоун, використовуючи факторний аналіз для структуризації описів, за допомогою яких людина характеризує себе і інших, після обробки 1300 оцінок шістдесяти найважливіших особистісних рис виділив п'ять незалежних чинників. Р. Кеттелл, використовуючи лексичний підхід, знайшов дванадцять чинників, з яких тільки п'ять характеризуються стабільною відтворюваністю. Приведемо короткі характеристики цих найбільш досліджуваних на сьогоднішній день п'яти факторів:

I. Екстраверсія або Залучення: товариськість, напористість, висока активність, спокій, пасивність і стриманість.

II. Доброзичливість або Приємність: доброта, довірливість і теплота, ворожість, егоїзм і недовірливість.

III. Сумлінність або Надійність: організованість, ґрунтовність і надійність, безтурботність, недбалість, ненадійність.

IV. Емоційна стабільність, Нейротизм: розслабленість, врівноваженість, стійкість, нервозність, пригніченість, дратівливість.

V. Культурність, інтелектуальність або Відкритість до досвіду: допитливість, креативність, вузькість інтересів, обмеженість.

Описані ознаки є частиною ієрархічної структури особистісних властивостей, утворюючи, на думку дослідників, найабстрактніший, тобто базовий рівень. Інші, більш приватні характеристики, яких налічуються десятки, утворюють нижній рівень ієрархії. Проте практично всі дослідники обходять стороною питання про ієрархічну співвіднесеність факторів усередині самої моделі Великої П'ятірки. Тим часом, І-й і IV-й чинники відносяться, як свідчать дані цих же авторів до біологічно обумовлених підструктур, тоді як решта чинників входять в особистісні структури, обумовлені впливом, що переважно змістовно інтерпретується поведінковими тенденціями, в тому числі, як випливає з контексту, спрямованістю особистості. Можливо вказані труднощі пов'язані і з тим, що дуже складно визначити ієрархічну структуру понять в самій мові, хоча ця задача вже формулюється в останніх роботах таким чином:

"Цілісна таксономія особистісних властивостей повинна включати як горизонтальні, так і вертикальні риси і відповідаючі для них ознаки значень. Горизонтальний аспект відноситься до ступеня схожості серед властивостей одного і того ж ієрархічного рівня (наприклад, скромність включає компоненти сором’язливості і кооперативності). Вертикальний аспект відноситься до ієрархічних співвідношень між властивостями (наприклад, надійність є більш абстрактним і загальним концептом, ніж пунктуальність)".

Для створення цілісної моделі особистості, безперечно необхідне об'єднання обох тенденцій - "вертикальної" і "горизонтальної". Використання ієрархічної шкали для вимірювання рис в даному контексті дуже ефективне, але необхідно враховувати і горизонтальні тенденції, що позначають базові джерела таксономії. Наступна особливість полягає у тому, що вертикальні відносини між властивостями легко помітні лиш в деяких випадках аналізу особистісних властивостей, закодованих в природній людській мові, тоді як горизонтальні відносини очевидні для багатьох. Тому справою майбутнього є визначення в описі особистості граней, що відносяться до більш приватних, ніж п'ять базових чинників, ієрархічних рівнів.

На завершення психолінгвістичної теми в дослідженнях особистості відзначимо, що перетин частини чинників Великої П'ятірки з вимірюваннями інших моделей (вчасності, Г.Айзенка і Р.Кеттелла) служить, нажаль, приводом для зіставлення початкових точок зору, але не для пошуку об'єднуючих різні концепції аргументів.