16. Правила без виключень

Дуже часто набагато важливіше знати, яка особа піддалася захворюванню, чим те, якому захворюванню ця особа піддалася. (Уільям Оуслер)

У вислові фахівця, якого називають батьком британської медицини, міститься основна ідея диференціальної клінічної психології. На знанні особистості людини, що виявляє той або інший патологічний розлад, безумовно, буде побудована терапія майбутнього, третього, тисячоліття. Приведені концепції і факти будуть розглянуті через систему координат основних векторів поведінки – деконструктивного (патологічного), дезадаптаційного (процесу, що виявляється в порушенні структури), девіантного (відхилення від прийнятої норми поведінки) і суб'єктно-неадекватного (порушення зворотнього зв'язку). Цей підхід доповнюється аналізом природи порушення механізмів, що породжують позитивні інтегральні ефекти функціонування індивідуальності – компенсаторність, адаптивність, оптимальність і продуктивність.