Пізнавальні процеси

Якщо говорити про базові психічні процеси – сприйняття, пам'ять, увагу і допонятійне мислення, – то слід відзначити, що більшість фахівців вважають маловірогідним існування міжкультурних відмінностей в основних пізнавальних процесах. Роберт Серпелл, аналізуючи результати одного з найзначніших кросс-культурних досліджень в цій області, проведеного в 60-х і 70-х роках за ініціативою Г. Уіткіца групою фахівців під керівництвом Дж. Бэрри, відзначає три найважливіші причини, через які отримані дані не задовольняють очікування фахівців: кореляції між тестовими показниками, що відносяться до вимірюваного когнітивного стилю в цілому виявилися низькими, а вимірювання соціальної поведінки не корелювали з показниками перцептивних тестів; відсутність кореляції між такими характеристиками як соціалізація, що обумовлена батьківським вихованням (незалежна змінна) і індивідуальними відмінностями в когнітивному стилі (залежна змінна) інтерпретувалося як недолік дослідницьких процедур, а не як ефект зв'язку феномена соціалізації і результатів тестування; не дивлячись на прагнення сконструювати незалежний від культури тест, вживані методики виявилися достатньо чужорідними для досліджуваних представників культур (племена пігмеїв Центральної Африки і австралійські аборигени).

Здавалося, що відмінності у вищих психічних функціях, таких як мислення та інтелект, будуть очевиднішими. Проте використання генетичних маркерів в дослідженнях інтелекту у представників різних рас показало, що відмінності між порівнюваними групами менші, ніж відмінності в оцінках рівня інтелекту між індивідами в одній об'єднаній за расовою ознакою групі. Цікаво, що самі люди вважають за краще говорити швидше про пріоритет спадковості в детермінації відмінностей, ніж про якісь інші складніші причини.

Інтерпретуючи факт вищих показників математичних здібностей у японських і китайських школярів в порівнянні з американськими, психологи провели опитування серед самих дітей. Виявилось, що американські школярі схильні інтерпретувати ці показники як наслідок "вроджених здібностей", тоді як школярі з азіатських країн зробили акцент на "наполегливому навчанні". Інші дослідники також вважають відмінності в математичних здібностях між азіатськими і американськими дітьми не результатом генотипічних впливів, а відмінностями в культурному акценті на важливості академічних досягнень.