Ставлення до роботи

Це питання є одним з найбільш важливих в порівнянні з іншими сферами життєдіяльності. Проведений в рамках Всесвітнього дослідження трудових цінностей, що охопило більше тридцяти країн, порівняльний аналіз вияв ряд особливостей російської суспільної самосвідомості. Як і в багатьох інших країнах, у росіян перше місце по значущості займає сім'я, а робота розглядається як друга по важливості сфера життя. Проте розрив між суб'єктивною значущістю роботи і сім'ї в світогляді російських громадян найбільш помітний і є одним з найбільших в світі. Пояснюється цей розрив, на думку автора вказаної вище роботи, низькими оцінками значущості своєї праці, характерними для російського населення.

Друга важлива відмінність Росії від середніх рангових оцінок в інших тридцяти двох країнах полягає в пріоритеті цінності високого заробітку, що відображає реальну суперечність соціалістичному канону попередніх десятиліть, що виражається в гаслі "пріоритету духовних цінностей над матеріальними". Аналіз рангових значень цінностей на основі індексу посилення цінностей безкорисливої самовіддачі і ослаблення матеріальних цінностей виявив низькі значення цього індексу у росіян, що віддають перевагу цінностям максимізації надійного заробітку і скорочення трудових витрат при байдужості до активної самовіддачі, направленої на соціально значущі ситуації. Наведені результати цілком відповідають змістовній інтерпретації двомірної системи координат, що довгий час формувала установки на відношення до роботи в рамках універсальних зіставлень: «суспільна користь – особистий інтерес», «духовні цінності – матеріальні блага».

Своєрідне положення росіян на загальній шкалі вимірюваних цінностей свідчить, швидше за все, про "владу ситуації", що посилюється в епоху змін. Хоча не можна скидати з рахунків і вироблені протягом багатьох десятиліть суспільні установки, що нерідко визначають базові компоненти як масової, так і індивідуальної етнічної свідомості.