Особистість крізь призму культури

Практично у всіх культурах існують загальні закономірності для періоду дитинства – прагнення до дружби, поділ ігор за статевою ознакою, оволодіння етапом конкретних операцій (за Ж. Піаже), вироблення навиків необхідних для подальшого дорослого життя. Проте особистісні орієнтації сильно залежать від традицій, що оточують дитину. Зазвичай порівнюють західні культури із східними співтовариствами, де життя сім'ї більш пов'язане з впливом агрокультури, а шкільне навчання не є визначальним чинником в дитячому житті. У таких культурах діти у віці 6-7 років вже отримують статус "розумних" і відповідальних, набуваючи одночасно права грати в дорослі ролі. У країнах Західної Африки і Полінезії дітям цього віку вже доручають піклуватися про своїх менших братів і сестричок, їх також навчають навикам сільськогосподарської або іншої дорослої роботи. Дитині немає необхідності вчитися тому, як заводити дружбу і розвивати відносини з незнайомими людьми. Замість цього в дитини формується уявлення про своє місце в існуючій системі ролей і взаємин.

Хоча основним предметом крос-культурних досліджень можна вважати виявлення відмінностей, схожість змісту базових рис особистості в різних культурах також має важливе значення для тієї частини диференціальної психології, яка пов'язана з крос-культурною валідизацією тестових методів.