5.2. Емоційні переваги, реакції та стилі.

Індивідуальні відмінності в емоційній сфері вивчаються в двох найбільш розроблених аспектах - в зв'язку з відношенням первинних емоцій до чинника темпераменту, а також у зв'язку з вивченням формування емоційних реакцій під впливом соціальних інтеракцій.

Хоча відмінності в модальному забарвленні емоційності виявляються у немовлят вже в перші місяці життя, однозначно визначати у дитини емоційні стилі реагування, що формуються як конституційний чинник було б поспішно. Дж. Бельськи з колегами досліджували зміни в негативному і позитивному забарвленні емоцій у немовлят в період з трьох до дев'яти місяців у зв'язку з характеристиками сімейної атмосфери. Зробили висновок, що стабільність і мінливість дитячої емоційності залежить і від емоційної атмосфери сімейного середовища.

Процес соціалізації робить дуже сильний вплив і на емоційне регулювання процесу комунікації, що відображається в емоційних компонентах стилю соціальної взаємодії. Наприклад, схильність батьків обговорювати емоційні проблеми веде до кращого розуміння дитиною власних емоцій і розвиває у неї здібність до саморегуляції. Реєстрація обговорень емоційних станів між матерями і їх трирічними дітьми показала, що частота варіює від 25 до 2 обговорень в годину. В даному випадку кількість виявилася тісно пов'язана з якістю, що виявляється в подальшому розумінні дітьми емоційного контексту комунікацій. Чим більше матері обговорювали з своїми трирічними дітьми різні емоційні стани, тим більш успішно адаптувались діти, досягнувши шестирічного віку, до емоційних проявів незнайомих дорослих.

В останнє десятиріччя досить активно розробляється проблема емоційних стилів, як індивідуальних детермінантів, що характеризуються відмінностями, як в перевазі певних переживань так і в способах їх вираження. Вивчення майбутніх спеціалістів в області художніх професій показало, що люди "випробовують переваги до емоційних переживань певного характеру залежно від особливостей свого темпераменту. Так, інтроверти-танцівники здійснюють вибір танцювальних партій у зв'язку із спонуками до емоційних переживань печалі і страху, тоді як екстраверти-танцівники вибирають партії, що спонукають до переживань гніву. Серед оркестрантів також виявляються відмінності в перевазі виконання музичних творів. Екстраверти прагнуть виконувати твори, що підштовхують до емоційних переживань, які включають радість, активність, і уникають переживань, пов’язаних із сумом; інтроверти ігнорують музичні твори, що викликають переживання гніву, активності і радості.