9.3.Теорії особистісних факторів: три, шістнадцять, п’ять
На відміну від Г. Олпорта, який ставив акцент на вивченні унікальних, ідеографічних аспектів особистості, диференціально-орієнтовані психологи використовують мультиваріативний статистичний аналіз для визначення найважливіших чинників, що формують особистість. Ганс Айзенк одним з перших застосував факторний аналіз для дослідження особистості. При цьому він вважав, що спочатку потрібно сформулювати гіпотезу про співвідношення вимірюваних змінних, яка потім повинна тестуватися за допомогою аналізу чинника. Ця стратегія одержала назву критерійного аналізу. Свої базові чинники – інтроверсію, екстраверсію, нейротизм і, пізніше, психотизм, Айзенк назвав "типами", підкреслюючи тим самим відмінність диспозицій, що знаходяться нагорі ієрархічної структури і мають ширший діапазон проявів, від специфічних рис, утворюючих нижній рівень особистої ієрархії. Наприклад, за загальним чинником "психотизм" слідують утворюючі його компоненти другого рівня –агресивність, емоційна холодність, егоцентризм, безособовість, імпульс. Третій рівень психотизму, як особової диспозиції, утворений такими параметрами як антисоціальність, неемпатійність, креативність, "безумство". Не дивлячись на такий широкий спектр поведінкових проявів, властивих цим трьом базовим вимірюванням, сам автор називає їх біологічними диспозиціями особистості.
Центральна роль Е (екстраверсія – інтроверсія), N (нейротизм – емоційна стабільність) і Р (психопатія або емоційна незалежність) чинників в організації особистості підтверджувалася результатами обстеження десятків тисяч людей в різних країнах. Хоча достатніх підстав для віднесення цих вимірюваних з допомогою опитувальників рис до біологічно детермінованих змінних ще недосить, Айзенк аргументовано обґрунтовує зв'язок Е з біологічною системою збудження (arosal system), N з системою активації (activating system), а P з генетично детермінованою тенденцією "імпульсивність vs контроль".
Інший підхід у використанні аналізу чинника у вивченні особистості розвиває один з лідерів американської психології Раймонд Кеттел. На його думку, базове вимірювання особистості неможливо наперед передбачити, його потрібно відкрити в результаті обробки даних, отриманих шляхом вимірювання різних рис у великої кількості людей. Р.Кеттел формулює два важливих положення для теорії особистісних рис, виділяючи серед них поверхневі (вторинні) і породжуючи (первинні), які в свою чергу розділяються на конституціональні, генетично зумовлені, і характерологічні (mold), що розвиваються під впливом досвіду і навчання. У своїй концепції Кеттел розрізняє також:
темпераментальні (конституціональні, породжуючі) риси, що детермінують стиль індивідуального реагування, включаючий емоційну реактивність, швидкість і енергію реакцій особи на стимуляцію з середовища;
риси-здібності, що визначають ефективність реагування;
динамічні риси, що відносяться до рушійних сил реакцій і утворюють два класи ознак – ергі, природжені риси, що мотивують поведінку суб'єкта(спрямованість на "боротьбу", "стадне відчуття", автономію), і "сентименти", що формуються під впливом соціокультурних норм, а також атитюди, що є проявом інтересу до чого-небудь.
Всі ці риси утворюють взаємозв'язану систему, що наповнюється змістом залежно від конкретного аспекту аналізу людської поведінки. У якості базової Кеттел прийняв шістнадцятифакторну модель, що описує найважливіші, з його точки зору, ознаки особистості.
Така істотна різниця у визначенні базових ознак особистості - від трьох в концепції Айзенка до шістнадцяти в концепції Кеттела - пояснюється відсутністю консенсусу між психологами щодо загальноприйнятої дескриптивної моделі особистості. Ще одна важлива спроба в цьому напрямі, зроблена в останнє десятиліття, пов'язана з розробкою теоретичної експериментальної бази для підтвердження універсальності п'яти зв'язаних між собою ознак особистості, що одержали назву Великої П'ятірки.
Починаючи з 1980-х років, п’ятифакторна модель багатьма психологами признається однією з найвдаліших для ідентифікації і структуризації особистісних властивостей. Існує два основні підходи до аналізу п'яти ознак особистості - модель Великої П'ятірки, що розробляється в рамках лексикографічної традиції, і п’ятифакторна модель(FFM - five factor model), заснована на психометричному підході.
- 2. Пізнання природи людської індивідуальності..............................................36
- 3. Загальні принципи диференційного аналізу..............................................50
- 4. Диференційні характеристики пізнавальних процесів................................59
- 5. Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість..................................................................................................................80
- 6. Координати індивідуальності людини – темперамент.................................90
- 7.Типологія темпераменту в диференціальній психології.............................110
- 8. Здібності та інтелект.........................................................................................125
- 9.Особистість: диференційно-психологічний аспект.....................................138
- 10. Конституційний фактор індивідуальності.................................................155
- 11.Стильові особливості індивідуальності.......................................................175
- 12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції...............188
- 13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок..........................................198
- 14. Критерії відмінностей між соціальними групами.....................................220
- 14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами.......................................220
- 15. Різні полюси виду homosapiens: раси та етноси.................................231
- 16. Правила без виключень.................................................................................243
- 17.Феномен креативності в диференційній психології..................................252
- 18. Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій.........................................................................................................................266
- Передмова
- Диференціальна психологія: основні поняття
- 1.1. Передумови вчення про відмінності між людьми
- Життєві спостереження і психологія здорового глузду
- Вимоги практики
- Науковий аналіз фактів і перші експерименти
- 1.2. Диференціальна психологія — право на незалежність
- Концептуальні інтерпретації: навколо цілей, завдань і методів
- Міфологія диференціальної психології
- Теоретичні установки і методологічні пастки
- 1.3. Універсальні дихотомії людинознавства: диференціально-психологічний аспект
- 1.4. Ієрархічна структура суб'єкта взаємодії зі світом: організм, індивід, особистість, індивідуальність
- 1.5. Диференціально-психологічна парадигма у вивченні людини
- 1.6. Внутрішній і зовнішній статус диференціальної психології
- Пізнання природи людської індивідуальності
- 2.1. Взаємодія середовища і спадковості.
- 2.2. Сучасне розуміння спадковості і середовища
- 2.3. Індивід, особистість, індивідуальність.
- 2.4 Диференційна психологія як наукова база психології індивідуальних відмінностей.
- 2.5. Спеціальна теорія індивідуальності
- 3. Загальні принципи диференціального аналізу
- 3.1 Принцип реалізації формального підходу
- 3.2 Принцип інтегрального аналізу
- 3.3 Принцип взаємозв'язку інтра- та інтеріндівідуальних закономірностей
- 3.4 Принцип взаємодії ендо- та екзофакторів у детермінації відмінностей.
- 3.5. Принцип вимірюваної та статистичної оцінки досліджуваних явищ.
- 4.Диференціальні характеристики пізнавальних процесів
- 4.1. Дослідження сенсорної сфери новонароджених.
- 4.2. Диференційні характеристики відчуттів та сприймань.
- 4.3. Стильові характеристики мислення.
- 4.4. Диференційні характеристики уяви.
- 4.5. Типи уваги та пам’яті.
- 10. Диференційні характеристики уяви.
- Грані ментальної реальності. Емоційні і регулятивні процеси, мова і свідомість.
- 5.1. Патерни емоційної взаємодії
- 5.2. Емоційні переваги, реакції та стилі.
- 5.3. Емоційні та неемоційні суб’єкти
- 5.4. Індивідуальні особливості регуляції і саморегуляції
- 5.5 Стиль мовлення: Як ми говоримо?
- 5.6. Стильові особливості свідомості
- 6. Координати індивідуальності людини - темперамент
- 6.1. Загальне поняття про темперамент.
- 6.2. Основні компоненти темпераменту.
- 6.3. Історичний аналіз темпераменту.
- Гуморальні теорії
- Морфологічні теорії
- Нейродинамічні теорії
- Факторні теорії темпераменту
- Про темперамент з погляду вищої нервової діяльності
- 6.4. Темперамент у структурі особистості
- 7.Типологія темпераменту в диференціальній психології
- 7.1. Історичні аспекти вчення про темперамент
- 7.2. Індивідуальні особливості особистості.
- 7.3. Дослідження і. П. Павлова про чотири основні типи нервової системи
- 7.4. Особливості розумової діяльності
- 7.5. Класифікація к. Леонгарда
- 8.Здібності та інтелект
- 8.2. Iq і здібність до навчання
- 8.3. Формальний аналіз інтелекту: від загального чинника до ієрархічних моделей
- 8.4.Стійкість інтелектуальних вимірювань
- 8.5. Спадковість і середовище в детерміації інтелектуальних відмінностей
- 8.6. Інтелект в структурі індивідуальних властивостей
- 9. Особистість: диференціально-психологічний аспект
- 9.1 Початок формування людської особистості
- 9.2.Концепції особистісних рис
- Екстраверсія/Інтроверсія
- Активність / Соціабельність /Емоційність
- Тривожність
- Сором’язливість
- 9.3.Теорії особистісних факторів: три, шістнадцять, п’ять
- Велика п’ятірка: лексична модель
- П’ять чинників: психометрична модель
- 9.4. Нейропсихологічна інтерпретація особистісних параметрів
- 9.5. Інтра - і інтеріндивідуальний статус особистості
- 10. Конституційний фактор індивідуальності
- 10.1. Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер
- 10.2. Типологія людини. В. Шелдон
- 10.3. Факторний аналіз будови тіла у зв'язку з психічними особливостями людини. Дж.Таннер
- 11. Стильові особливості індивідуальності
- 11.1. Поняття життєвого стилю в психології
- 11.3. Поняття психологічного подолання (coping strategies) і його варіації
- 11.4. Поняття когнітивного стилю в психології індивідуальності
- 11.5. Стиль життя і самоактуалізація
- 12. Статеві відмінності: біологічна еволюція і соціальні традиції
- 12.1. Статеві відмінності і статево-рольова поведінка
- 12.2. Деякі аспекти статевої диференціації
- Специфіка статі в пренатальному періоді розвитку
- Статева ідентифікація у малюків
- Хлопчики і дівчатка в період дозрівання
- Юнаки і дівчата в період молодості
- Чоловіки і жінки в період дорослості
- 12.3. Фактор статі і психіка
- Статеві відмінності в період дорослості
- Інтелект
- Мовні здібності
- Реакції на стрес
- Особистісні зміни
- 12.4. Соціальні стереотипи: справжні чоловіки і жінки
- 12.5. Яка реальність приховується за стереотипами?
- 13. Диференціальна психологія чоловіків і жінок
- 14. Критерії відмінностей між соціальними групами
- 14.1. Критерії відмінностей між соціальними групами
- 14.2. Екологія індивідуального розвитку
- 14.3. Сімейне середовище в контексті класових відмінностей
- 14.4. Вплив статусного рівня на інтелект
- 14.5. Якість життя: освіта, наявність і складність роботи, гроші і здоров'я
- 14.6. Прагнення до досягнень в контексті соціальної стратифікації
- 15. Різні полюси виду homosapiens. Раси та етноси
- 15.1.Соціокультурна координата індивідуальності
- 15.2. Крос-культурне дослідження фізичного розвитку, психічних процесів та особистості
- Ранній фізичний розвиток
- Пізнавальні процеси
- Інтелектуальна раса
- Культурні особливості мови
- Особистість крізь призму культури
- 15.3. Виховання в контексті культури
- 15.4. Етнічна самосвідомість
- Суб’єктивно-моральне розуміння брехні
- Морально-правові судження
- Ставлення до роботи
- Мрії про майбутнє
- 16. Правила без виключень
- 16.1. Інший - "не ворожий, а просто відмінний від тебе"
- 16.2. Психопатологія
- 16.3. Класифікація і вимірювання порушень
- 16.4. Симптомокомплекси аномального розвитку
- 16.5. Форми індивідуальної дезадаптації
- Когнітивно-емоційні девіації
- 17.Феномен креативності в диференціальній психології
- 17.1. На межі... Божевілля або геніальності?
- Творчість як форма душевного розладу
- Творчість як форма унікального самовираження
- 17.2. Обдарованість, талановитість, геніальність – в чому різниця?
- 17.3. Механізми креативності
- Швидкість і варіативність vs метафоричність
- Інтелектуальність vs оригінальність
- Конвергентність vs дивергентність мислення
- 17.4. Елементи життєвого шляху творчої особистості
- 17.5. Портрет генія
- 17.6. Конструктивні тенденції індивідуальності
- 18.Параметри індивідуальної самосвідомості – способи інтерпретації подій
- Універсальні фактори суб’єктивних семантичних просторів.
- Особистісні конструкти як «шляхи передбачення подій».
- Специфіка особистісних установок через призму ситуації.
- Суб’єктивне трактування життєвих подій: атрибутивні стилі.
- Щасливчики та нещасливі або Особистість та Доля.
- В галереї « Картини життєвого шляху»