Міфологія диференціальної психології

Завершити ці передуючі класифікації хотілося б згадкою про основні міфи диференціальної психології, які або ускладнюють поступальний розвиток знання, або направляють його в помилковому напрямі.

Міф Перший, сформульований в рамках позитивізму, свідчить: самоціллю аналізу індивідуальних відмінностей є підтвердження за допомогою статистики магічного закону нормального розподілу.

Міф Другий, висунутий крайніми представниками біхевіоризму, стверджує, що індивідуальні відмінності пов'язані тільки з активністю (діяльністю), а не з свідомістю.

Міф Третій, який підтримується еволюціоністами — варіативність міжіндивідуальних відмінностей пов'язана виключно з дією закону природного відбору.

Міф Четвертий є продуктом роздумів біологічно-орієнтованих диференціальних психологів — стабільними (кроситуативними і стійкими в часі) є тільки ті людські відмінності, природа яких обумовлена виключно спадковими чинниками.