Життєві спостереження і психологія здорового глузду

Хіромантія, фізіогноміка, астрологія — всі ці найдавніші пранауки включали в себе безпосереднє спостереження індивідуально-типологічних відмінностей як основу для своїх висновків. Накопичені в донауковий період людинознавства дані стали підґрунтям для появи спеціальної форми несистематизованих знань про душевне життя — життєву або наївну "психологію". Проте мова не йде про примітивізацію висновків, отриманих в результаті життєвих умовиводів. Як відзначає найбільший фахівець в області наукового аналізу психології здорового глузду Гарольд Келлі (Kelley, 1992), взаємодія між життєвою і науковою формами знань про людину є оберненим процесом — повсякденна культура впливає на думки і вчинки ученого, а результати науки модифікують життєві уявлення. В той же час здоровий глузд є цінним, але за природою своєю небезпечним ресурсом для психолога (Fletcher & Wardy 1988). У першу чергу ці положення важливі для висновків будь-якого диференціально-психологічного дослідження.

Інтерпретація результатів спостереження в рамках буденної свідомості (OJ) у першому випадку, і експерименту, спеціального дослідження як методів наукового пізнання (FF) — в другому, виявляється необхідним компонентом, включеним у взаємодію між буденним і науковим знанням (див. малюнок 2). Процес трансформації знання представляє рух по спіралі, а не замкнутий цикл інтеракції, забезпечуючи на кожному етапі необхідний приріст інформації (О'—О", Н'—Н" і т.д.);

Рис. 2. Взаємна трансформація буденного і наукового знання

Все це говорить про необхідність ретельнішого (а не поблажливого, як це прийнято в академічних кругах) відношення до "всім-і-кожному" відомих фактів про природу індивідуальності людини, що міститяться в донаукових областях знання. Багато психологів розділяють загальновідоме твердження про те, що уникнути в наукових дослідженнях впливу здорового глузду неможливо, зате можна взагалі не усвідомлювати наявність цього впливу.