П’ять чинників: психометрична модель

На відміну від акценту на проекції поведінкових особливостей в лексичних закономірностях, в FFM враховується, що особистісні шкали розроблялися для вимірювання найважливіших індивідуальних відмінностей, виявлених в особистісних теоріях. Автори психометричного підходу наводять велику кількість даних, що характеризують взаємозв'язки вимірювань FFM з найважливішими параметрами, загальними для багатьох особистісних шкал, що описують темпераментальні, еволюційні, психопатологічні, мотиваційні, міжособистісні характеристики на основі факторно-аналітичних, типологічних і крос-культурних моделей. Результати досліджень дозволили сформулювати постулати П’ятифакторної Теорії Особистості, що характеризують основні тенденції прояву універсальних рис з урахуванням наступних позицій:

1. Індивідуальність. Всі дорослі люди можуть бути охарактеризовані специфічною комбінацією особистісних рис, що впливають на патерни думок, відчуттів і поведінки.

2. Походження. Особистісні риси, що вивчаються, є ендогенні базові тенденції.

3. Розвиток. Риси розвиваються в дитинстві, досягають своєї сформованості в дорослому віці суб'єкта, зберігаються незмінними при адаптуванні індивідуума.

4. Структура. Риси організовані ієрархічно – від вузьких і специфічних до широких, загальніших диспозицій. Досліджувані п'ять факторів утворюють вищий рівень особистісної ієрархії.

Наголошується, також, на трьох важливих висновках за результатами психометричного вивчення п'яти базових особистісних факторів:

• Не дивлячись на різні теоретичні передумови всі досліджувані фактори володіють високою конвергентною валідністю, що підтверджено на великій кількості експериментальних даних.

• Кожен з п'яти факторів має глибоке концептуальне коріння в різних психологічних концепціях.

• Подальше вивчення цих факторів припускає, що риси, що позначаються ними, дуже перспективні для аналізу особистості.